В Україні відновлюють «велику приватизацію». Оголошено перші 5 об’єктів, які підуть на продаж.
Про це сказав голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.
Це два об’єкти, які раніше перебували у державній власності:
готель «Україна» на Майдані Незалежності (аукціон — 18 вересня, стартова вартість — 1,05 млрд. грн.);
найбільше підприємство з виробництва та збагачення титанових руд «Об'єднана гірничо-хімічна компанія» (аукціон 9 жовтня, стартова ціна — 3,9 млрд. грн.).
Ще три об’єкти — це продаж активів, що належали підсанкційним особам і за рішенням ВАКС передані у власність держави:
провідний виробник газобетонних виробів ТОВ «Аерок»;
розробник титанового та цирконієвого родовища ТОВ «Демурінський ГЗК»;
ТОВ «Інвестиційний союз «Либідь» — компанія-власник одного з найбільших ТРЦ Києва «Ocean Plaza».
Кошти від продажу перших двох об’єктів надходять до державного бюджету України, а від останніх трьох — до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.
Приватизація відбувається онлайн на платформі «Прозорро.Продажі» — це дозволяє бажаючим контролювати процес, і, сподіваюся, зміцнити довіру до результату (пам'ятаємо, що раніше нерідко історії «великої приватизації» закінчувалися гучними звинуваченнями у «договорняках» — починаючи від цін та умов продажу до вимог до інвестора).
«Моя принципова позиція щодо приватизації залишається незмінною — держава повинна вийти з усіх активів, які не мають стратегічного значення, і зосередитися на вузькому колі тих, які дійсно грають провідну роль для економіки та безпеки України" — написав нардеп.
Як повідомив Гетманцев, у такий спосіб маємо скоротити «кормову базу» для корупції (згадаємо переконання у заволодінні коштами на загальну суму 500 млн. грн. згаданої ОГМК та Одеського припортового заводу та відміненні доходів державних підприємств на 10 млрд. грн. заочно заарештованому колішньому голові ФДМУ, який нині переховується за кордоном).
Щодо націоналізованих активів «необхідно, щоб вони не „застрягли“ на роки у підвішеному стані під управлінням „перехідних команд“ державних менеджерів (не важливо, з якого органу — ФДМУ, АРМА чи іншого), а якомога швидше знаходився новий „постійний власник“, менеджерські команди якого вчасно підхопили його і не допустили зменшення капіталізації чи руйнування. Пам’ятаємо про ключ „Одеського НПЗ“, який на момент конфіскації на території держави у 2017 році оцінювався у 200 млн доларів, а за час його „повернення“ у державну власність втратив значну частину виробничих потужностей, які просто не законсервували належним чином — на додачу до того, що підприємство вже перебуває у простої понад 10 років», — повідомив він.