5 мільйонів українців продадуть голоси на виборах

• Громадян влаштовує політична корупція: незважаючи на масові випадки роздачі подачок, до правоохоронних органів ніхто не звертався.

  "Коментарі" спробували за допомогою експертів з´ясувати кілька речей: а) яку приблизно суму кандидати-мажоритарники витрачають на підкуп виборців за допомогою продпайків; б) скільки маркетингових мереж кандидати-гречкосії використовують на своїх округах і на яку кількість вдячних виборців у результаті вони розраховують; в) чому українці, отримавши від кандидата їжу, ліки або грошову винагороду, не йдуть з усім цим до міліції. В результаті ми отримали сумну картину: практично жоден із кандидатів по округах не зможе отримати мандат без підкупу виборців. При цьому випадки звернення до правоохоронних органів з приводу спроб підкупу будуть одиничними. Головна причина – українці бояться, що після звернення до міліції їх же і зроблять крайніми, оскільки у нас громадяни абсолютно не захищені законом.
  
  Отже, в середньому окрузі налічується близько 160 тисяч виборців. Приблизна явка становитиме десь 60 відсотків. Відповідно, тих, хто голосує на окрузі, буде близько 90-95 тисяч. А оскільки у нас в бюлетені відсутня графа "Проти всіх", то всі голоси є результативними. Таким чином, враховуючи попередні приклади виборів, кандидатові вистачить мобілізувати від 15 до 20 відсотків від загальної кількості виборців у окрузі. Тобто для перемоги треба не набагато менше, ніж 20 тис. голосів - і у кандидата жаданий депутатський мандат у кишені. Саме на цих 20 тис. і розраховують кандидати-"благодійники". Тому обробляють електорат, який у прийнято називати "малозабезпеченим".
  
  Як розповіла "Коментарям" голова правління громадської мережі "ОПОРА" Ольга Айвазовська, існують факти використання "досвіду" попередніх виборчих кампаній, коли купуються бази даних людей, готових продати свій голос. За її словами, такі бази даних є у штабістів, котрі працювали на попередніх виборах. "Ці люди у 80 відсотках випадків нікуди не поділися. Такі бази продаються, хоча і коштують дуже дорого. Інколи цим базам вже по 10 років. Після придбання по цих людях проводиться обхід. А ті, хто не збирається йти на вибори, але є малозабезпеченими, дуже зручна і дешева категорія для підкупу. Це інструмент для перемоги", - підкреслила Айвазовська.
  
  Якщо ж говорити про прямий грошовий підкуп, то, за її словами, такого поки що не спостерігається. У той самий час, як показав досвід місцевих виборів 2010 року, такі випадки були і, на превеликий жаль, далі за фіксацію спостерігачами подібних фактів справа не пішла. Проте, вважає Айвазовська, для підкупу потрібно спочатку визначити "персональну цільову аудиторію". "Для цього перед виборами виставляються намети, проводиться обхід квартир. Вся ця мішура і є метою знайти свого "покупця" і "клієнта", - сказала вона.
  Що ж до сум, які фігурують на округах, то тут досить великий розкид. "Свій" кандидат, тобто, людина, яку знають в обличчя, людина, котра "годувала" округ багато років, витратиться менше. Значить – заощадить гроші для щільної роботи з виборчими комісіями (скільки коштує купити члена комісії, "Коментарі" дізнаються трохи пізніше, коли ці комісії вже почнуть працювати). А ось "варяга" на окрузі будуть "динамити" по повній: він витратить і на гречку, і на комісії, і на біл-борди, щоб у результаті не виявилось, що кандидата-переможця в обличчя ніхто не бачив. Для таких кандидатів, вважає Айвазовська, в плані прямого впливу один виборець обійдеться в 500 грн. "Більш як 500 грн. ніхто не даватиме. Є приклади парламентських виборів 2002 року, коли "варяг" купував 20 тис. голосів і забезпечував собі перемогу", - відзначила вона. Множимо: 20 тис. на 500 = 10 млн грн. або приблизно $1,2 млн. У цих 500 грн. укладається мінімум три продпайки і робота десятників. Зрозуміло, що сотники теж із цієї суми мають непоганий відсоток. Оскільки ж у середньому на округ кандидат, котрий хоче стати депутатом стовідсотково, витратить близько $5 млн, то решта суми піде на роботу з членами комісії, місцевими "генералами", заїжджими лабухами і з рекламістами, які надають площі для зовнішньої реклами.
  
  Тепер наступне: на кожному окрузі сіють "гречку" мінімум двоє кандидатів. А якщо виборцям "попре", то і людини чотири. Проте загальна кількість людей, яких спробують підкуповувати, становить приблизно 60-70% від теоретичних виборців (так би мовити, із запасом) – 55-60 тис. людей залежно від округу. З цієї кількості в одного кандидата орієнтовно йде тисяч на 25-30 голосів. Тобто той кандидат, у кого мережевий маркетинг гірший, програє. Таким чином: в Україні 225 округів, і якщо навіть приблизно уявити, що кандидат ангажує в окрузі 20 тисяч, то виходить близько 5 мільйонів голосів.
  
  Тому мають рацію ті, хто вважає: ці вибори будуть найпродажнішими за всю історію країни. І не лише за продпайками. Адже диявол ховається в деталях: спортивні й дитячі майданчики, конкурси, концерти, масове завезення столичних лікарів у віддалені села. На жаль, все, як в тому анекдоті: "Масштаб нашої корупції просто в голові не вкладається! Зате вкладається у валізі". А у нас цілком укладається в целофановому пакеті.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • 5 важливих моментів грудного вигодовування
    
  • Як налагодити стосунки між дітьми в сім'ї?
    
  • Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
    
  • В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
    
  • 17 лютого очікуються найбільші морози