Національне агентство з питань запобігання корупції розпочало перевірки способу життя 102 військкомів. Загалом у базу для перевірок включено 1800 керівників військкоматів та їх заступників.
Про це в розповів заступник голови НАЗК Артем Ситник в інтерв'ю Українському радіо.
Як це працює
«Ми сформували базу, до якої ввійшли 1800 керівників та заступників керівників ТЦК. Очевидно, що провести перевірки повністю усіх складно, тому ми будемо застосовувати ризикоорієнтований підхід і дивитися в першу чергу ті регіони, що мають найбільші ризики.
Незабаром з’являться обґрунтовані висновки щодо наявності кримінальних правопорушень. На сьогодні, після попереднього аналізу матеріалів, розпочато 102 моніторинги способу життя, але ця цифра не є остаточною», — зазначає Ситник.
За його словами, цей моніторинг — це первинна перевірка, яка закінчується обґрунтованим висновком, а потім органи досудового розслідування вже більш детально з’ясовують самі обставини корупційної схеми. Тому прогнозувати точну кількість залучених до цих схем важко, це залежить не стільки від НАЗК, скільки від органів досудового розслідування.
Крім того, Ситник каже, що процес моніторингу дуже прискорило б відновлення електронного декларування.
«Сподіваюсь, законопроєкт, поданий до Верховної Ради ще восени 2022 року, народні депутати розглянуть найближчим часом. Йдеться про обов’язкове декларування — коли особа, яка займає посаду з підвищеним корупційним ризиком, зобов’язана подати декларацію.
Після відновлення декларування ми отримаємо ще один механізм проведення повних перевірок декларацій. Це буде значно продуктивніше, і ми набагато швидше отримаємо ті відповіді, які нас цікавлять», — розповідає він в інтерв'ю.
Що загрожує тим військовим, у яких виявлять порушення?
«Кримінальний кодекс передбачає відповідальність — позбавлення волі до 8 років, якщо ми говоримо лише про незаконне збагачення. Якщо є вирок суду, то відповідно вирішується питання конфіскації майна та необґрунтованих активів на користь держави», — каже Ситник.
Якщо суми для кримінальної відповідальності не вистачає, тоді НАЗК надсилає матеріали до антикорупційної прокуратури для подання позову до антикорупційного суду про стягнення необґрунтованих активів.