Як переведення годинників позначається на економіці

• У 2024 році Україна перейде на зимовий час у ніч з 26 на 27 жовтня. У світі вже давно тривають дискусії про доцільність переведення годинників та вплив такого переведення на економіку та здоров’я людини. Через переведення годинників українська економіка втрачає лише 2% своїх доходів.
  
  

  Про це розповів голова Ради з урбаністики Києва Віталій Селик в інтерв’ю Українському радіо.
  
  «Через переведення годинників українська економіка втрачає лише 2% своїх доходів, але це лише безпосередньо в період переведення», — зазначає Селик.
  
  На його думку, потрібно продовжувати переводити годинник.
  
  «Це дискомфортно в короткій перспективі, коли перший тиждень важко звикнути до нового часу, але в довгостроковій перспективі це набагато комфортніше для всіх мешканців нашої широкої країни. Якби ми зараз не перевели годинник, то наприклад, діти в Ужгороді вперше бачили би сонце в грудні приблизно о 9−20 ранку. Тоді учням довелося б проводити перший урок по суті вночі або зміщувати початок уроків на 9−30. Що це означає для самого міста? Це означає, що батьки також мають починати роботу о 9−30 чи 10 ранку, щоб встигнути завести дітей до школи. А це збивається з ритмами інших підприємств і державних установ по всій країні. Виходить, що якесь місто має абсолютно інші графіки. Робочий час, в який економіка Ужгорода може взаємодіяти з економікою інших міст буде на дві години коротшим. Мінус година вранці і мінус одна година ввечері для всієї України. Це значно вдарить як мінімум по економіці Ужгорода», — пояснив експерт.
  
  Чому одні країни переводять час, а інші ні
  
  «Японія, наприклад, розтягнута з півночі на південь, а по ширині вона значно вужча. Тому людям легше вживатися в одному поясі.
  
  росія з Туреччиною — це такі авторитарні країни, які можуть собі дозволити сказати: тепер ми живемо в такому часі. Але в росії є різні пояси. Це дуже дискусійне питання і кожна країна не може для себе точно вирішити, як краще жити. На одних вагах лежить економіка, офісна робота, взаємодія всієї країни, а на інших — питання здоров’я, біології і стресу людей. Це задача для політиків вирішити, що найкраще. Для нас, коли країна знаходиться у війні, важливо тримати єдність і забезпечувати комфорт для всіх мешканців від заходу до сходу», — пояснив Селик.
  
  За його словами, є таке поняття, як астрономічний час, за яким від Києва до Ужгорода у нас 29 хвилин, а від Києва до найсхіднішої точки України у нас 42 хвилини.
  
  «Тобто від того, як сонце встане з краю Луганської області і дійде до заходу, мине одна година десять хвилин. Власне, цей час є нашою найбільшою проблемою. Тому потрібно врівноважувати, аби всій країні було комфортно, або розбиватися на два пояси. Європа живе у двох величезних поясах: в одному живе Іспанія і Британія, в іншому живе вся Європа, починаючи від Франції і до краю Польщі. І в них ті самі проблеми», — додав він.
  
  Як перехід на зимовий чи літній час позначається на економіці
  
  «Є незначний перепад в перші дні, коли люди можуть запізнюватися. Проте коли люди перелаштовуються і скорочується денний час, більша частина світлового дня припадає на робочі години. Підприємства, які на 80% працюють в денний час вимушені менше витрачати електроенергії. Дослідження показують, що через переведення часу українська економіка втрачає лише 2% своїх доходів. Це насправді похибка і не такі великі кошти. І це стосується лише днів переведення. Якби ми продовжили жити в літньому часі, то о 8−30 було би ще темно і всі офіси починали б роботу з темного дня. Це не завжди приємно і комфортно. Завершення дня потребує менше енергії, ніж початок, тому краще на драйв залишити більш світлу частину дня», — вважає Селик.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Цукор знижує імунітет
    
  • Відмова від сніданку збільшує ризик розвитку цукрового діабету
    
  • Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
    
  • В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
    
  • 17 лютого очікуються найбільші морози