На ринку праці почалався голод з кадрами

• На українському ринку праці - дефіцит кадрів: вакансій стає все більше, але попитом вони не користуються.
  
  

  Дізнавався, яких фахівців шукають найбільше, та скільки готові платити роботодавці.
  
  Ірина – внутрішньо переміщена особа, переселенка з Луганщини. Переїхала у Київську область на початку повномасштабного вторгнення. Нову роботу за своїм інженерним фахом шукати не довелося – запросили колишні колеги. Але наприкінці 2023 року жінка роботу втратила через закриття підприємства.
  
  "Це було перед новим роком. Працювала довго без відпустки, тому вирішила одразу не пірнати у пошуки. Надіслала буквально один раз резюме і забула, відпочивала. Проте досить швидко зателефонували, запросили на співбесіду. І ось – вже закінчився випробувальний термін, успішно працюю, і зарплата краща, аніж на попередньому місці", - розповідає жінка.
  
  За понад два роки повномасштабного вторгнення український ринок праці відновився практично до довоєнних показників, адаптувався, але набув певних характерних для війни особливостей. Основна з яких – гострий дефіцит кадрів, спричинений міграцією значної частини населення за кордон та мобілізацію. Тому вакансій наразі забагато, але не всім шукачам щастить так, як співрозмовниці УНІАН – не завжди кваліфікація кандидата відповідає потребам роботодавців.
  
  УНІАН поспілкувався з експертами, аби дізнатися, що ж насправді сьогодні відбувається на українському ринку праці, на які зарплати можна розраховувати у різних галузях, та як працевлаштуватися ветеранам.
  
  Багато вакансій, мало резюме
  У Національному банку відмічають стрімке зростання кількості вакансій на сайтах пошуку роботи у 2024 році. Проте наявних резюме не вистачає для закриття потреб роботодавців.
  
  "Пропозицію робочої сили обмежують подальша міграція за кордон, мобілізація, повільна адаптація ВПО на нових місцях проживання та посилення диспропорцій на ринку праці. Так, упродовж І кварталу тривало збільшення кількості мігрантів. Це обмежувало не лише пропозицію робочої сили, але й стримувало нарощування споживчого попиту", - йдеться у інфляційному звіті регулятора.
  
  У результаті кількість кандидатів на одне робоче місце на початку квітня 2024 року була нижчою за рівень до повномасштабного вторгнення. У низці професій (у сфері логістики, робочих спеціальностей, роздрібної торгівлі та галузі готелів та ресторанів) цей показник уже менший за одиницю!
  
  Зменшення кількості шукачів роботи призводить, зокрема, і до зниження офіційного рівня безробіття. Так, якщо за результатами 2023 року він складав 18,2%, то в НБУ прогнозують, що у 2024-му цей показник знизиться до 14,2%, а у 2025–2026 роках – до 10-12%. Однак і тут є свої нюанси: рівень безробіття все ще перевищуватиме показники до повномасштабного вторгнення через зміни в структурі економіки, зовнішню та внутрішню міграцію, нерівномірне відновлення, а відтак – посилення невідповідності потреб працедавців і навичок працівників.
  
  Існуюча тенденція впливає і на рівень зарплат. Оскільки конкуренція за працівників, яких на усіх не вистачає, зростає, збільшуються і ставки оплати праці.
  
  Тож, ситуація вимальовується неоднозначна: хоч знайти роботу стає простіше (що грає на руку шукачам), але поточна картина свідчить про глибокі кризові явища на українському ринку праці, що суттєво ускладнює життя роботодавцям.
  
  Хто шукає працівників
  Оцінки та прогнози регулятора підтверджуються дослідженнями учасників ринку. Так, за даними аналітиків сайту з пошуку роботи Work.ua, дефіцит кадрів на ринку праці лише загострюється, водночас уже третій місяць поспіль середній розмір заробітної плати не змінюється.
  
  "У квітні роботодавці розмістили на Work.ua понад 111 тисяч пропозицій роботи. Це рекордна кількість вакансій від початку повномасштабного вторгнення. Нагадаємо, що попередній рекорд за цим показником був встановлений у вересні 2023 року, коли на ринку праці було 105 809 вакансій. У 14 областях України ринок праці показує цілковите відновлення і пропонує більше вакансій, ніж у лютому 2022 року", - йдеться у дослідженні.
  
  Де найбільше потрібні працівники? Найбільша кількість вакансій, за даними Work.ua, пропонується у сфері обслуговування, і ця категорія другий місяць поспіль тримає першість, причому кількість пропозицій роботи зросла на 15 відсотків за місяць.
  
  Трохи нижче в цьому рейтингу йдуть робочі спеціальності і виробництво, продаж і закупівля, роздрібна торгівля, готельно-ресторанний бізнес і туризм, логістика, адміністрація і керівництво середньої ланки, транспорт та бухгалтерія і аудит.
  
  Зазначається, що у квітні побільшало можливостей для людей без досвіду (+13% вакансій до березня) і студентів (+15%). Якщо кваліфікованих працівників на усіх не вистачає, доводиться навчати самим. Роботодавці розмістили також на 20% більше вакансій для ветеранів. Пропозицій роботи для людей з інвалідністю побільшало на 12%, для пенсіонерів — на 16%.
  
  Проблема дефіциту кадрів підтверджується тим, що показник конкуренції опустився до найнижчої позначки від початку повномасштабного вторгнення. Кількість нових пропозицій роботи зростає, а відгуків на одну вакансію – зменшується.
  
  Які зарплати пропонують
  Згідно з дослідженням Work.ua, середня зарплата за усіма розміщеними вакансіями у квітні склала 20 тисяч гривень, і цей показник не змінюється вже третій місяць поспіль. Проте, в окремих галузях певна динаміка все ж прослідковується.
  
  Зокрема, за даними аналітиків, найбільше зросли середні зарплати у категоріях "Нерухомість" (40 000 грн, +7% до березня), "Транспорт, автобізнес" (27 500 грн, +6%), "Телекомунікації та зв'язок" (22 000 грн, +5%), "Маркетинг, реклама, PR" (24 000 грн, +4%), "Роздрібна торгівля" (16 500 грн, +3%).
  
  Втім, позитивною динамікою можуть похвалитися не всі. Так, у сфері "Топменеджмент, керівництво вищої ланки" середня заробітна плата знизилася на 9%, до 36 500 грн. Тоді як у сферах "Страхування", "Фінанси, банки", "Юриспруденція" зниження склало 1 відсоток.
  
  "Найвищі середні зарплати (окрім керівних посад та сфери IT) ринок праці пропонує фахівцям у Силах оборони України — в середньому 70 000 грн. Це вакансії для бойових медиків, гранатометників, зв'язківців, зенітників, командирів відділення, кулеметників, пілотів дронів, розвідників тощо", - йдеться у дослідженні.
  
  У Національному банку прогнозують подальше зростання зарплат у 2024 році внаслідок посилення конкуренції за працівників, особливо висококваліфікованих, що підтверджується й планами підприємств. Вже у 2025 році очікується, що реальні зарплати в економіці перевищать свій довоєнний рівень та збільшуватимуть надалі, зокрема завдяки посиленню конкуренції за робочу силу із закордонними роботодавцями.
  
  Що кажуть працедавці
  Власники українських бізнесів планують свою роботу, враховуючи складнощі поточного пошуку працівників. Європейська Бізнес Асоціація спільно з експерткою ринку праці Тетяною Пашкіною провели дослідження, аби виявити настрої український роботодавців. Результати підтверджують наведену вище сумну статистику - три чверті опитаних роботодавців визнали, що відчувають дефіцит кадрів.
  
  Переважна кількість респондентів відмітили, що борються із цим негативним явищем, збільшуючи заробітні плати та бонуси своїм співробітникам. Лише 10% керівників повідомили про скорочення персоналу. Серед інших заходів: збільшення бюджетів на навчання та розвиток працівників, а також вихід на нові ринки та пошук партнерів.
  
  За даними опитування, найбільше відчувається нестача таких фахівців, як:
  
  менеджер середньої та вищої ланки (директор, керівник);
  спеціаліст вузького профілю;
  спеціаліст зі знанням англійської мови;
  маркетолог, ІТ-фахівець, HR, секретар, менеджер з продажу;
  юрист, аудитор, адвокат, фінансист, логіст, бізнес-аналітик;
  інженер, хімік, фармацевт, агроном, мікробіолог;
  слюсар, механік;
  виробничий персонал.
  Серед основних проблем, які наразі прослідковуються на ринку праці – окрім вже згаданих міграції та мобілізації – представники бізнесу називають: дефіцит талантів, бажання працювати віддалено, вигорання і втому співробітників, а також брак фахівців зі знанням англійської мови.
  
  Ще один очевидний наслідок війни – так званий перерозподіл робочих сил всередині країни. Тобто, в більш безпечних регіонах знайти працівників легше, аніж у прифронтових областях. Крім того, проблемою для роботодавців є небажання значної кількості чоловіків працевлаштовуватися офіційно – аби не привертати до своєї особи увагу воєнкомів.
  
  Не слід забувати й про те, що через мобілізацію чоловіків, стає дедалі складніше закривати вакансії, що раніше вважалися суто чоловічими. Тому на сьогодні дедалі частіше можна почути про жінок-шахтарок, жінок-водійок великогабаритного транспорту..
  
  Але й це ще не повний список проблем. Довершують і без того депресивну картину неготовність багатьох роботодавців працювати з кандидатами старшими за 40 років та низький рівень інклюзивності.
  
  Робота для ветеранів
  Попри розмови про важливість залучення до роботи ветеранів та людей з інвалідністю, більшість роботодавців досі доволі неохоче приймають таких людей на роботу. А через війну їх у суспільстві стає дедалі більше, і вони мають десь працювати.
  
  За словами експертки ринку праці Тетяни Пашкіної, деякі роботодавці, згідно з опитуваннями, побоюються психологічних проблем, як-от ПТСР у учасників бойових дій, що може призвести до конфліктних ситуацій.
  
  "Проте велика кількість роботодавців готові співпрацювати з ветеранами. Вони переоблаштовують робочі місця, проходять навчання, навчають працівників, як спілкуватися з ветеранами", - сказала вона.
  
  Пашкіна зазначила, що наразі кількість безробітних серед колишніх військових збільшується, але одночасно зростає кількість ветеранів, які готові започаткувати власну справу. Тим паче, держава їм у цьому допомагає. Зокрема, пропонує грант - безповоротну, безпроцентну державну допомогу.
  
  Розмір допомоги складає до 1 мільйона гривень, але різні категорії можуть претендувати на різні суми:
  
  - 250 тис. грн – для ветерана та другого з подружжя за умови створення одного робочого місця;
  
  - 500 тис. грн – для ветерана та другого з подружжя за умови створення двох робочих місць;
  
  - 1 млн грн – для ветерана, що створить щонайменше 4 робочих місця.
  
  Для отримання гранту від 500 тисяч до 1 мільйона гривень особа має бути зареєстрована як ФОП не менше, ніж 3 роки. Окрім того, згідно з умовами програми, не менше від 30% від суми, вкладеної у розвиток бізнесу, отримувач гранту має покрити самостійно, а решту 70% - надасть держава. Заявки на отримання гранту подаються через портал "Дія" разом з бізнес-планом.
  
  За даними Мінекономіки, від старту програми вже 623 ветерани та їхніх найближчих родичів отримали гранти. Найпопулярніші сфери, в яких планують розвивати свій бізнес грантоотримувачі - гуртова та роздрібна торгівля, сфера харчування, сільське господарство.
  
  Підтримка ветеранів у працевлаштуванні
  Тетяна Пашкіна зазначає, що, зокрема, у Києві більшість роботодавців підтримують своїх працівників, які пішли воювати, не тільки тим, що надають допомогу під час служби, але і зберігають за ними робочі місця.
  
  За словами експертки, наразі існує багато благодійних організацій, які пропонують програми адаптації для ветеранів – надають психологічну допомогу та допомагають із перекваліфікацією. Учасників цих програм поки небагато, але вони створюють підґрунтя для підтримки дедалі більшої кількості учасників бойових дій, які повернуться після закінчення війни.
  
  Що стосується людей з інвалідністю та можливості дистанційної роботи, Пашкіна зазначила, що існує багато професій, які передбачають виконання роботи як в цеху, так і вдома (наприклад, швачка чи швець). Також можна опанувати діджитальні професії (маркетолог, СЕО-спеціаліст, оператор контакт-центру), де можна працювати з дому.
  
  "Ковід нас навчив, що віддалена робота може виконуватися якісно, і в цьому сенсі, я гадаю, проблем точно не буде", - зауважила експертка.
  
  Пашкіна також звернула увагу на зарплатний аспект. Вона зазначила, що ветерани, які звикли до високих військових зарплат, при поверненні, наприклад, до Києва із середньою зарплатою у 20 тисяч, іноді через це вирішують започаткувати власний бізнес.
  
  "Навіть якщо говорити про базові професії, то у Києві це 15-17, до 20 тисяч гривень. Якщо говорити про діджитальні професії, де потрібно довчитися, то там можна говорити про зарплати до 30-40 тисяч гривень. Ще трохи можна додати зі знанням іноземної мови", - розповіла експертка.
  
  За її словами, згідно з опитуваннями, до 12% ветеранів готові відкривати власну справу.
  
  "Іноді буває ситуація, коли людина повертається до бізнесу, який мала раніше, а іноді людина може реалізовувати те, про що раніше мріяла. Мені подобається, що, окрім кредитів, держава надає консультаційну допомогу, тобто людина може прорахувати рентабельність бізнесу", - зазначила Тетяна Пашкіна.
  
  Можна зробити висновок, що ситуація на ринку праці зараз достатньо важка для роботодавців, які не можуть знайти достатньо кваліфікованих фахівців. Проте це може бути і вікном можливостей для шукачів роботи, які можуть опанувати нові навички для працевлаштування на посадах, які так необхідно "закрити" працедавцям, і, відповідно, отримати більшу зарплату.
  
  Також не слід забувати про ветеранів, що повертаються з фронту, віддавши своє здоров’я за тих, хто в тилу. Максимальне сприяння у працевлаштуванні для наших захисників має стати пріоритетом для держави і роботодавців.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Мультфільм Моя маленька поні. Потрійна загроза (ВІДЕО)
    
  • Пончики з горіховою начинкою — десерт в мікрохвильовці
    
  • Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
    
  • В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
    
  • 17 лютого очікуються найбільші морози