Якщо працівник хоче звільнитися, він може скористатися своїм правом — звільнитися за власним бажанням. Такий варіант звільнення можливий як для працівника, з яким укладений безстроковий договір, так і для працевлаштованого за строковим договором, але з певними нюансами.
Про це пише «Кадровик».
Працівник зобов’язаний попередити роботодавця у письмовій формі за два тижні до запланованого звільнення (якщо немає поважних причин, що зобов’язують роботодавця розірвати трудовий договір у строк, в який просить працівник).
Звертаємо увагу, що попередити про звільнення — це означає письмово подати заяву на звільнення, яка повинна містити підставу для розірвання трудового договору і підпис.
Попередити — не значить відпрацьовувати
Це означає, що працівник може попередити про своє наступне звільнення навіть під час відпустки або хвороби, подавши відповідну заяву.
Чи можливо звільнитися за власним бажанням без попередження за два тижні?
Так, перший варіант — звільнення за власним бажанням із зазначенням конкретної причини. Перелік поважних причин зазначений у частині першій статті 38 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), наприклад:
переїзд на нове місце проживання;
переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
вагітність;
догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю тощо.
Також це правило застосовується в ситуації коли підприємство розташоване у районах бойових дій та існує загроза для життя і здоров’я (зміни на період дії воєнного стану).
Зазначений перелік причин так само поширюється на випадки, коли був укладений строковий трудовий договір, який розривається з ініціативи працівника.
Наступний варіант звільнення у визначений строк — роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору. Але такий спосіб потребує доказів (наприклад, рішення суду, що набрало законної сили) та обґрунтування, тому звільнення «день у день» не завжди можливе. Проте звільнення за цією підставою передбачає обов’язкову виплату вихідної допомоги — у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку працівника (ст. 44 КЗпП).
Якщо саме ці причини зумовлюють неможливість продовження роботи, то роботодавець зобов’язаний розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник без попередження (наприклад, «день у день»).
Чи може роботодавець відмовити працівнику у звільненні за власним бажанням?
Так, якщо робота працівника за трудовим договором зумовлена примусовим залученням до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану або його залучено до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури (зміни на період дії воєнного стану).
Що робити, якщо заяву написано, але звільнятись передумав?
Заяву про звільнення за власним бажанням працівник може відкликати в будь-який час до закінчення строку попередження. У такому випадку працівник не буде звільнений з роботи, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Тобто відкликання заяви — це одноособове рішення працівника, його волевиявлення, тому воно може відбуватися лише в разі його звільнення за власним бажанням, що також є його одноособовим рішенням.