Заробляють менше 10 тис. грн 53% українців.
Про це свідчать дані аналітичного звіту Gradus Research, пише Work.ua.
Задоволеність роботою
Згідно з даними дослідження, 34% українців задоволені своїм поточним місцем роботи й самореалізації, на противагу 33% — незадоволені.
Серед тих, хто надзвичайно або просто задоволений роботою, найбільше громадян віком від 26−40 років (39%), із заходу України та Києва — 41% та 43% відповідно.
Категорично незадоволені поточним місцем роботи молодь віком від 16 до 25 років (40%) на Сході та Півдні країни — 39% та 40% відповідно.
Ключовий фактор, який спонукає українців залишатися на поточному місці роботи, — це дружня атмосфера в колективі. Так відповіло 36% респондентів. На другому місці комфортні та безпечні умови праці (26%). Далі йдуть такі фактори як-от налагоджені відносини з керівником (22%), можливість працювати віддалено (20%), транспорт до роботи / з роботи (12%), кар'єрне зростання (10%).
Фактори, які найменше спонукають залишитися на поточному місці роботи:
7% — підтримка під час війни;
7% — матеріальна допомога у важких ситуаціях;
5% — турбота про здоров’я;
5% — можливість навчання коштом роботодавця;
5% — харчування коштом роботодавця;
1% — корпоративи.
Як бачимо з відповідей, для більшості респондентів головними факторами, щоб залишатися на роботі, є політика та культура компанії, щоб в колективі зберігалася і підтримувалася дружня атмосфера, було порозуміння між керівництвом і підлеглими. Комфортні та безпечні умови праці також дуже важливі, особливо впродовж повномасштабної війни, наявність цього ключового фактора з боку роботодавця зберігає людей в колективі. А от найменше працівники «тримаються» за підтримку з боку роботодавця під час війни, матеріальну допомогу, турботу про здоров’я, можливість навчатися тощо.
Серед факторів, відсутність яких змусить розглянути можливість змінити роботу (крім оплати праці), 33% респондентів вибрали дружню атмосферу в колективі, 23% — комфортні та безпечні умови праці й 21% — можливість кар'єрного росту.
20% респондентів — брак матеріальної допомоги у важких ситуаціях та підтримки під час війни змусила б задуматися над зміною роботи. Ще 19% звертають увагу на можливість працювати віддалено.
Також відсутність наступних факторів могла б повпливати на рішення звільнитися:
18% — налагоджені відносини з керівником;
13% — транспорт до роботи / з роботи;
8% — турбота про здоров’я;
7% — можливість навчання коштом роботодавця;
5% — харчування коштом роботодавця;
1% — корпоративи.
Цікаво, що 77% респондентів зазначили, що роботодавець не надавав додаткової підтримки під час повномасштабного вторгнення, а 23%, що надавав підтримку.
Респонденти також зазначили, яку додаткову підтримку надавали роботодавці під час повномасштабного вторгнення:
57% — авансова виплата заробітної плати;
20% — допомога з релокацією та компенсація витрат;
18% — забезпечення житлом;
17% — організація офісу в більш безпечному регіоні чи за кордоном;
6% — програми психологічної підтримки.
Рівень доходу
85% українців зазначили, що вважають свій дохід недостатнім для якісного життя, й тільки 2%, що їхній дохід більше достатнього. Категорично незадоволені своїм доходом респонденти віком від 41 до 60 років (90%), потім українці віком від 26 до 40 років (84%) й від 16 до 25 (72%).
Щодо регіонів, де найбільша кількість респондентів незадоволена рівнем доходу, а це 88%, — Південь та Схід. Загалом відсоток незадоволеності рівнем доходу не нижче за 81% у всіх регіонах.
В опитуванні респондентів також попросили вказати суму чистого доходу на місяць. Виявилося, що менш як 10 тис. грн отримують 53% українців, від 10 001 до 20 тис. грн на місяць — 23%. Понад 20 тис. грн отримують 11% громадян й 13% мали труднощі з відповіддю.