Хвиля міграції, спричинена повномасштабним вторгненням росії, стала найбільшою з часів Другої світової війни.
За даними МВФ Євросоюз витратив до 37 млрд євро на утримання біженців з України. І хоч ця цифра надзвичайно велика, вона становить близько 0,2% від ВВП країн ЄС.
Водночас не можна стверджувати, що українці послабили економіку. Як оцінив Нацбанк України, до 2 млрд доларів щомісяця витрачають українці за кордоном.
Українці підтримують країни завдяки наступним чинникам:
1. Витрати на покупки. Російська агресія спричинила інфляцію, відповідно погіршила купівельну спроможність громадян ЄС. За таких умов внесок українців став відчутним;
2. Легальне працевлаштування та сплата податків. Право на роботу для українців легалізовано завдяки статусу тимчасового захисту. Отже, біженці стали повноцінними гравцями на ринку праці, які сплачують податки на загальних умовах;
3. Використання банківських карток й операції з АТМ. Тільки у березні 2022 року за кордоном було знято близько 10 млрд доларів;
4. Оренда житла. Чверть біженців може сплачувати за помешкання. Цей фактор водночас і підсилює економіку, і сприяє підвищенню цін на нерухомість.
Доєднуйтесь до Instagram Finance.ua
Польща й Німеччина стали лідерами серед країн за кількістю безготівкових оплат. У Польщі цей показник становить 28% від загального обсягу, а в Німеччині — 10%.
Сплеск на ринку праці
Українці стали джерелом робочої сили в ЄС, активно інтегрувавшись на ринок праці. Не здивуємо, якщо скажемо, що українці в Польщі найактивніші — згідно з міжнародними оцінками офіційно працює половина біженців.
Центр міграційних досліджень Варшавського університету повідомив, що працевлаштовані біженці сплатили близько 2,4 млрд доларів (10 млрд злотих) податків. Тільки ця сума більша за надану Україні фінансову допомогу (без урахування витрат на освітні й медичні послуги).
Внесок мігрантів відчувають і в інших країнах. Організація з економічної співпраці та розвитку (ОЕСР) зазначає, що біженці сприяють щорічному зростанню ВВП на:
• 1,2% у Польщі, Чехії та Естонії;
• 0,8% в Угорщині, Латвії, Словаччині, Литві та Румунії.
Експерти «Oxford Economics» зробили інакші прогнози насамперед для Польщі. Якщо після війни у країні залишиться 650 тис. мігрантів, показник ВВП збільшиться на 1,2%, якщо 1 млн — додатковий зріст становитиме 2%.