З початку вторгнення рф в Україну покинули державну службу 8,5 тисяч осіб.
Про це з посиланням на Національне агентство України з питань державної служби (НАДС).
«Згідно з проведеним НАДС аналізом, з початку 2022 року звільнилося майже 12 тис. держслужбовців, з них за період повномасштабної війни з 24 лютого по 1 липня — 8,5 тис. осіб. Фактична кількість держслужбовців в Україні на 1 липня 2022 року становить 168,14 тис. вакантних посад — 33,5 тис.», — повідомила Наталія Алюшина, голова НАДС.
Тобто поки що в держсекторі про масові звільнення не йдеться. Утім, як зазначає Алюшина, у разі потреби заощадити кошти фонду оплати праці держслужбовці вирушають у простій або у відпустку за власний кошт.
Особливо складна ситуація склалася у регіонах, що перебувають в окупації. Як розповіла Оксана Продан, радниця голови Асоціації міст України з муніципальних питань, частина з держслужбовців, які до війни працювали на тимчасово окупованій території, опинилася в окупації, частина — за кордоном, деякі розкидані по Україні та продовжують працювати, але з іншими завданнями.
Також, за словами Продан, у зоні бойових дій на місцях працює обмежена кількість держслужбовців зі значно збільшеним навантаженням і зниженим порівняно з довоєнним рівнем доходів.
Очевидно, значна кількість держслужбовців, які звільнилися під час війни, — жінки, які виїхали в евакуацію за кордон. Адже, відповідно до постанови Кабміну № 440, робота держслужбовців за межами України допускається лише в разі службового відрядження.
«Багато жінок, які до війни працювали в бюджетних установах, були поставлені перед вибором: або повернутися в небезпечний регіон, або брати відпустку за власний кошт, або отримати дисциплінарне стягнення і звільнення», — розповіла Марина Семенова, адвокатка адвокатського бюро ЮФ «Семенова та Партнери».
За словами Семенової, наразі держслужбовці позбавлені можливості:
отримати виплати як внутрішньо переміщені особи;
отримати одноразову виплату 6 500 грн, що була передбачена для найманих працівників («єПідтримка»);
працювати дистанційно й отримувати зарплату.
За її словами, у такій ситуації жінкам доводиться погоджуватися за кордоном на будь-яку іншу роботу.