На тижні, що минає було багато обговорень з приводу того, що пройшов рік з моменту виграшу «Нафтогазу» за позовом до «Газпрому» в Стокгольмському арбітражі, але що грошей так і немає, зате є високі зарплати і премії у керівництва «Нафтогазу». Також були пости, що роз'яснюють, що частина грошей вже в держбюджеті України - раз арбітраж погодився з тим, що тарифи, згідно договору-2009 були завищені, то гроші з рахунків «Нафтогазу» до Росії не пішли, і залишилися в держбюджеті.
Про це у своєму блозі пише політолог Олеся Яхно-Білківська.
За її словами, раніше ми вже спостерігали дискусію між Кабміном і «Нафтогазом», коли Гройсман заявив, що необхідно переглянути зарплати топ-менеджерів держпідприємств, в тому числі «Нафтогазу», ну, а Коболєв теж відповів. Як тоді, так і зараз, кожна зі сторін може представити свої аргументи. З одного боку, «Нафтогаз» дійсно істотно збільшив доходи компанії і виграв суди у «Газпрому». А з іншого - високі зарплати і премії топ-менеджерів в умовах поточної соціально-економічної ситуації і на тлі зростання тарифів дещо дисонують із загальним рівнем доходів громадян.
Політолог пише, в цілому, в світі практикується різний підхід до зарплат топ-менеджерів таких компаній. Десь орієнтуються на конкурентний, середній по ринку рівень зарплат для великих компаній, десь встановлюють ліміти, десь виходять з принципів ефективності. Одна з пропозицій Кабміну полягало в тому, щоб зарплата менеджерів «Нафтогазу» прив'язувалася, скажімо, до обсягу транзиту і власному видобутку газу.