Поради при співбесіді допоможуть вам домогтися бажаного результату.
Потенційні роботодавці ніколи не візьмуть вас на роботу, якщо будете поливати брудом попереднього роботодавця. Навіть якщо колишній начальник чи колеги дійсно вчинили з вами нечесно, краще просто коректно на це натякнути.
Відповідаючи на питання про свої недоліки, краще говорити про професійні якості, не торкаючись особистих. Більше того, варто спробувати подати недолік як перевагу. Наприклад, замість "я можу провалити дедлайн" сказати "я прискіпливо ставлюсь до результатів своєї роботи".
На прохання розповісти про себе не говоріть про особисте. Це питання ставлять, щоб оцінити ваш професіоналізм. Тому "про себе" значить – як довго працюєте у професії, яку освіту маєте, які навики і досягнення.
Запитання про ваші вподобання і захоплення задають, щоб краще зрозуміти, яка ви людина. Головне правило – відповідати чесно. Не вигадувати хобі на ходу і не вказувати те, що було актуальним у третьому класі середньої школи. Але краще також не говорити, що зовсім не маєте захоплень. Напевно, є щось, чим любите займатись.
Захоплення читати журнали чи книги, наприклад, можна подати разом із професійними навиками – ви цікавитесь багатьма сферами життя, ви ерудований. Якщо займаєтесь пробіжками або велосипедними прогулянками – ви витривалий і загартований. Бонусом стане, якщо ваше хобі збігається із зацікавленнями інтерв'юера. Це, наприклад, можна дізнатись заздалегідь із соцмереж.
Подавайте розповідь у формі "сендвіча": спочатку про досвід і досягнення, потім про брак якихось навичок, далі – про вміння швидко вчитись і про те, чим можете компенсувати недоліки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хто з українців скоро залишиться без роботи
Додавайте до розповіді цифри. Наприклад, замість "я працювала продавцем у супермаркеті непродовольчих товарів" краще сказати "два роки працювала продавцем-касиром у супермаркеті. У нашому магазині було півтори тисячі найменувань товарів, за день я обслуговувала сотню покупців".
Питання оплати праці ніким і ніколи не обговорюється в першу чергу. Спершу потрібно зацікавити роботодавця своїми вміннями, "продати" себе. А вже потім говорити про винагороду. І краще дочекатися, коли вас спитають про бажаний рівень оплати праці.
Якщо співбесіда добігає кінця, ви відчуваєте, що зацікавили роботодавця, але про оплату вас не питають, зверніться до співрозмовника на ім'я і поцікавтесь, яка система мотивації передбачена компанією для посади, на яку ви претендуєте.
Відповідати на таке бажане запитання про рівень зарплати потрібно обережно. Часто занадто високі або, навпаки, занижені вимоги щодо зарплат стають єдиним пунктом, через який людину не беруть на роботу. Варто ретельно вивчити пропозиції із зарплати для вакансії, на яку претендуєте, зокрема, і в інших компаніях.
Якщо робота вам подобається, але рівень зарплати не влаштовує – варто спробувати обговорити з роботодавцем можливі варіанти, наприклад, гнучкий графік роботи. Або можна домовитись про невисоку зарплату з умовою її росту у випадку вашої наполегливої і цінної для компанії праці.