Ринок праці потерпає від нестачі робочої сили, але ветерани залишаються у складній ситуації через невідповідність навичок, медичні обмеження та психологічні труднощі. У 2024 році зі 726 зареєстрованих безробітних ветеранів працевлаштували лише 167, що свідчить про глибину проблеми та необхідність її системного вирішення.
Про це розповів Львівський обласний центр зайнятості в коментарі ЗМІ. Багато учасників бойових дій після повернення додому не можуть відразу повернутися до звичного життя.
Вони змушені вирішувати медичні, психологічні та соціальні проблеми. Для частини з них це означає тривалу реабілітацію, іншим складно адаптуватися через втрату певних навичок або навіть через зміну пріоритетів у житті. Серед основних причин, чому ветерани постають перед труднощами у працевлаштуванні:
фізичні обмеження: багато військових після повернення з фронту мають поранення або інвалідність, що обмежує вибір професій;
нестача цивільного досвіду: деякі ветерани до війни не працювали у цивільному секторі або працювали у сферах, які зараз неактуальні;
психологічні труднощі: повернення до мирного життя може супроводжуватися ПТСР, тривожністю та іншими наслідками пережитого на війні, що впливає на роботу;
відсутність попиту на військові навички: військовий досвід часто важко адаптувати до цивільної спеціальності.
Через ці фактори ветерани конкурують за робочі місця на менш вигідних умовах порівняно з іншими кандидатами, що ускладнює їхню інтеграцію у ринок праці. За даними Львівського обласного центру зайнятості, у 2024 році соціальні послуги з працевлаштування отримали 955 учасників бойових дій:
726 ветеранів отримали статус безробітного;
645 отримували допомогу з безробіття;
працевлаштовано лише 167 осіб, з них 127 – через службу зайнятості.
Тобто, попри значні зусилля, більшість ветеранів залишаються без роботи або отримують тимчасову допомогу. Якщо говорити про перший місяць 2025 року, ситуація не змінилася:
260 ветеранів звернулися по допомогу;
202 з них мали статус безробітного;
160 отримували допомогу з безробіття.
Ці цифри демонструють, що проблема не вирішується швидко, а багато ветеранів залишаються у складній фінансовій ситуації навіть після повернення додому. Попри всі труднощі, ветерани, які прагнуть отримати нову спеціальність, намагаються перекваліфікуватися та здобути затребувані на ринку праці професії. У 2024 році 91 учасник бойових дій пройшов професійне навчання, здобувши нові спеціальності:
тракторист-машиніст;
водій автотранспортних засобів;
слюсар з ремонту рухомого складу;
електромонтер;
фахівець із кібербезпеки;
бармен;
механік;
юрист;
охоронник;
оператор котельні.
Також частина ветеранів проходить стажування безпосередньо на робочих місцях у таких сферах, як охорона, ремонт техніки, машинобудування, торгівля. Однак варто зазначити, що не всі ветерани можуть або хочуть перекваліфіковуватися. Багато хто воліє працювати за старою спеціальністю, але через зміну економічної ситуації або проблеми зі здоров’ям це не завжди можливо.
Для частини ветеранів працевлаштування у найманому секторі не є оптимальним рішенням, і вони розглядають можливість відкриття власної справи. У 2024 році 99 ветеранів зі Львівщини отримали фінансову підтримку на відкриття або розвиток бізнесу, загальна сума склала 50,2 млн грн. Це дозволило створити 190 нових робочих місць, які не тільки допомогли самим ветеранам, а й дали роботу іншим. Популярними напрямами стали:
сільське господарство (вирощування овочів, тваринництво);
ремонт автомобілів та техніки;
послуги у сфері будівництва;
виробництво харчових продуктів;
IT-бізнес і консалтинг.
Однак варто зазначити, що не всі ветерани мають можливість чи бажання займатися бізнесом. Відкриття власної справи потребує не лише стартового капіталу, але й підприємницьких навичок, досвіду та психологічної стійкості.
Проблема працевлаштування ветеранів залишатиметься актуальною протягом багатьох років після війни. Ринок праці потребує робочих рук, але часто ці вимоги не збігаються з тим, що можуть запропонувати ветерани. Попри численні програми підтримки, ефективність їх поки що залишається низькою, оскільки значна частина учасників бойових дій так і не може знайти собі місце у цивільному житті.