Зарплати керівників держбанків стали шоком для українців

• Зарплати керівників держбанків прив'язали до курсу долара, і як виявилось вони можуть досягати мільйонних сум. Наприклад, оклад голови правління Укрексімбанку становить понад 1 мільйон гривень на місяць​.
  
  

  Про це пише Мінфін. Незважаючи на складні економічні обставини, спричинені війною, банківська система України продовжує збільшувати витрати на оплату праці, особливо на винагороди топменеджерів, членів правлінь та наглядових рад.
  
  Така динаміка спостерігається як у комерційних банках, так і у фінансових установах з державною часткою, що підзвітні Кабінету Міністрів і належать українському народу. Значна частина витрат на управлінців прив'язана до валютного курсу, що посилює тенденцію збільшення компенсацій.
  
  За даними Національного банку України (НБУ), витрати всієї банківської системи на заробітні плати персоналу за останні два роки зросли на 31,7% і на 1 вересня 2024 року становили 31,6 млрд грн. Одночасно, інші адміністративні та операційні витрати, до яких включені винагороди керівництву, збільшилися на 32,9%, досягнувши 25,7 млрд грн. Особливо помітно зростання витрат на оплату праці спостерігається у банках із державною часткою.
  
  Наприклад, зарплати персоналу таких банків зросли на 38,2%, до 14,5 млрд грн, тоді як інші адміністративні витрати збільшилися на 45,5%, до 10,8 млрд грн. Це говорить про те, що майже половина зарплатних витрат (46%) у банківській системі припадає на шість державних банків, тоді як інші 56 банків охоплюють лише 54% цих витрат. Розглянемо детальніше динаміку витрат на оплату праці в найбільших державних банках:
  
  Приватбанк збільшив витрати на зарплати на 29,8%, до 5,9 млрд грн;
  Ощадбанк підвищив витрати на 7,2%, до 4,1 млрд грн;
  Укрексімбанк показав найвище зростання – 35,2%, до 1,1 млрд грн;
  Укргазбанк збільшив витрати на 31,6%, до 1,8 млрд грн;
  Сенс Банк зафіксував зростання на 16%, до 1,7 млрд грн.
  Лише один банк – Перший інвестиційний банк (ПІБ) – скоротив витрати на зарплати на 23,7%, що пов'язано з націоналізацією та управлінням активами під керівництвом АРМА. Особливу увагу слід приділити виплатам для членів наглядових рад та правлінь державних банків.
  
  Відповідно до офіційних звітів, в Ощадбанку винагорода членів наглядової ради збільшилася п'ятикратно, з 341,6 тис. грн до 1,6−1,8 млн грн, а для голови ради – до 2,1 млн грн. Це значне зростання пояснюється двома факторами:
  
  прив'язка винагород до валютного курсу: після відмови НБУ від фіксації курсу долара на рівні 36,6 грн/$ курс підвищився до 40,5 грн/$ у червні 2024 року;
  занижені виплати у 2023 році: у квітні наглядова рада працювала лише 20 днів, тому винагороди за цей період були суттєво нижчими.
  Водночас зарплати правління Ощадбанку коливалися від 449,1 тис. грн до 750,2 тис. грн на місяць, при цьому зарплата голови правління знизилася з 1,4 млн грн до 1,1 млн грн на місяць.
  
  У Сенс Банку, який нещодавно зазнав націоналізації, винагороди для членів наглядової ради також зросли: з 471,4−612,6 тис. грн у вересні 2023 року до 576,6−681,5 тис. грн у липні 2024 року. Проте варто зазначити, що керівництво Сенс Банку запевняє, що ці виплати не залежать від фінансового результату банку, а базуються на фіксованій винагороді, затвердженій відповідно до політики НБУ.
  
  Зарплата голови Сенс Банку стабільно залишалася на ріні 1,1 млн грн на місяць, ва зарплати членів правління варіювалися від 571,5 тис. грн до 790 тис. грн. Незважаючи на це, за даними НБУ, чистий прибуток Сенс Банку за 8 місяців 2024 року скоротився вдвічі, до 2,4 млрд грн.
  
  Приватбанк, найбільший банк України, виявився менш відкритим у питанні виплат. За наявними даними, винагороди членам наглядової ради зросли на 31%, до 803,4 тис. грн, а зарплата голови правління збільшилася на 10,5%, до 1,076 млн грн.
  
  Цікаво, що один із заступників голови правління отримав 6,6 млн грн на початку року, що суттєво перевищує інші виплати і залишається незрозумілим. Приватбанк продовжує демонструвати високі фінансові результати: за 8 місяців 2024 року його чистий прибуток зріс на 10,8%, до 43,4 млрд грн, а податкові виплати на прибуток збільшилися на 58,9%.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Шкода пасивного куріння для дітей виявилася ще більшою, ніж передбачалося
    
  • Яке грудне молоко корисніше: ”переднє” чи ”заднє”?
    
  • Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
    
  • В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
    
  • 17 лютого очікуються найбільші морози