У зв’язку із складною економічною ситуацією в Україні, зокрема через впровадження карантину, значне підвищення цін на енергоносії тощо, почастішали випадки призупинення виробництва та скорочення господарської діяльності. У зв’язку з цим виникають питання щодо порядку сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) за період простою та зарахування цього періоду до страхового стажу.
Як пояснює Федерація профспілок України, за час простою господарської діяльності не з вини працівника (в тому числі на період оголошення карантину), заробітна плата виплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Оплата простою входить до фонду додаткової заробітної плати, тому сплата ЄСВ за цей період є обов’язковою. У місяці, в якому стався простій, за працівників, зайнятих за основним місцем роботи, сплата ЄСВ має бути не нижче мінімального страхового внеску.
Якщо в такому місяці база нарахування єдиного внеску за ставкою 22% виявиться нижчою за мінімальну зарплату, єдиний внесок обов’язково нараховується на різницю між фактично одержаним заробітком і мінімальною заробітною платою. Це ж стосується і тих випадків, коли простій становить повний місяць.
Мінімальна база єдиного внеску не застосовується щодо заробітної плати:
працівників за сумісництвом — ЄСВ нараховується завжди на їх фактичний дохід;
нових і звільнених працівників, які відпрацювали неповний місяць через прийняття на роботу або звільнення в цьому місяці;
осіб з інвалідністю — по фонду оплати праці застосовується понижена ставка ЄСВ — 8,41% 5,3 та 5,5 %.
Наприклад:
якщо працівник перебуває у відпустці без збереження заробітної плати повний календарний місяць, тоді ЄСВ не нараховується, оскільки немає бази його нарахування. Цей місяць в стаж не зараховується;
під час простою працівники підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню. Тому за цей період сплачується ЄСВ, а періоди простою зараховуються до страхового стажу.
При цьому слід враховувати, що місяць роботи зараховується у стаж як повний лише тоді, коли за цей місяць сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, то цей місяць зараховується до страхового стажу пропорційно сплачених внесків.