Економісти Київської школи економіки розрахували економічно обґрунтовані тарифи збору за потенційне копіювання авторського контенту по техніці, закладеного в ціні імпортного товару.
Також вони вперше розробили методологію розрахунку, яка враховує економічне становище країни (ВВП), доходи українців, споживчі переваги українців щодо прослуховування музики, перегляду відео та копіювання творів, а також ситуацію з нелегальним імпортом в Україну і вітчизняну і світову вартість аудіо-відео контенту.
Почесний керівник Центру макроекономічного моделювання Київської школи економіки Юрій Шоломицький зазначив, що в Україні рівень зборів вже не перший рік є предметом значних дискусій та суперечок, насамперед ініціюють організації колективного управління (ОКР), акредитовані державою на збір за приватне копіювання та репрографії.
Дослідження довело, що можна без підвищення зборів в 3−5 разів і подорожчання техніки забезпечити справедливу компенсацію авторам за приватне копіювання їхніх творів (аудіо, відео та друкованої продукції).
Річ у тім, що відповідно до закону України «Про колективне управління майновими правами у сфері авторського права», прийнятого в 2018 році, тарифи, які закладаються в ціну техніки (смартфони, планшети, телевізори, флешки, ноутбуки тощо) і сам перелік техніки встановлюються через переговори між організаціями колективного управління та імпортерами техніки. Закон вимагає, щоб такі тарифи були економічно обґрунтованими.
«Оскільки в Україні ніколи не проводилося економічне дослідження реального копіювання контенту українцями і шкоди авторам від приватного копіювання — учасники переговорів зайшли в глухий кут. Розв’язати цю кризу і мали економісти, надавши рекомендації щодо вибору таких тарифів, які, по-перше, мають враховувати збитки авторам від можливого копіювання творів з допомогою техніки, по-друге, ризики для конкурентності легальних імпортерів, ринок яких на 30% перебуває в тіні, і, по-третє, повинні бути справедливими до споживачів і враховувати їхню реальну поведінку при завантаженні контенту», — зазначила під час презентації дослідження Вікторія Куликова, менеджер комітету побутової електротехніки Європейської бізнес асоціації.
За розрахунками економістів, прийнятними для України в її нинішній ситуації, є ставка збору на обладнання (мобільні телефони, смартфони, телевізори з функцією запису, ноутбуки, комп’ютери тощо) в межах від 0,1 до 0,3%, а на чисті носії інформації (накопичувачі, карти пам’яті тощо) — 1,3%.