Як можна залишитися без спадщини

• Більшість українців мають досить слабке уявлення про те, що таке спадщина та в який спосіб її можна отримати.
  
  
  
  

  У спадщині може існувати так звана «обов’язкова частка». Законодавець у такий спосіб захищає вразливі категорії членів сім’ї спадкодавця, гарантуючи їм отримання частини спадкового майна, незалежно від наявності заповіту.
  
  Особи, яким гарантується така частка:
  
  малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця (зокрема усиновлені);
  непрацездатні вдова (вдівець);
  непрацездатні батьки (усиновителі);
  діти, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.
  Ці категорії незалежно від волі спадкодавця отримують половину від тієї частки, «яка належала б кожному зі спадкоємців, що мають право на неї, при спадкуванні за законом».
  
  Наприклад. Якщо у вас є квартира та дитина-інвалід, то навіть якщо ви напишете заповіт, за яким квартиру заповісте сусідці, ваша дитина все одно отримає половину квартири, тобто «половину від тієї частки», що належала б їй у разі відсутності заповіту.
  
  Щодо розподілу спадщини, то спадкодавець вправі розподілити її за своїм бажанням – винятком буде лише обов’язкова частка.
  
  Якщо заповіту немає – майно ділитимуть згідно з чергами спадкування, про які ми вже згадували.
  
  До першої черги спадкоємців належать «діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки». От між ними й ділиться спадщина у рівних частках.
  
  Наприклад, у спадкодавця залишився мільйон на депозиті, дружина та троє дітей. Мільйон ділиться на чотири, і всі вони отримують по 250 тисяч. Водночас спадкоємці мають право домовитися між собою і змінити розмір часток (стаття 1267).
  
  Якщо спадкоємців першої черги немає, тоді майно поділять між другою чергою: «рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері».
  
  Третя черга – рідні дядьки й тітки спадкодавця. Четверта – ті, хто проживав зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.
  
  П’ята – інші родичі до шостого ступеня споріднення, причому чим ближчий ступінь, тим більше шансів отримати спадщину.
  
  За деякими винятками, змінити черговість в отриманні спадщини не можна: поки є спадкоємці першої черги, спадкоємці наступних черг не отримають нічого.
  
  Якщо спадкоємців кілька, а хтось із них відмовився, то його частка розподіляється між іншими спадкоємцями. У разі існування заповіту – між тими, хто вказаний в ньому, а в разі спадкування за законом – між спадкоємцями тієї черги, які отримали право на спадщину.
  
  На спадщину не мають права (і це стосується навіть тих, хто має право на обов’язкову частку) особи, які навмисно вбили спадкодавця або вчинили замах на його життя.
  
  У такий спосіб законодавець намагається мінімізувати ризик злочинів, націлених на заволодіння спадковим майном.
  
  Законодавець позбавляє права на спадщину тих, хто перешкоджав складати заповіт і примушував спадкодавця збільшити свою частку у спадковому майні.
  
  Не отримають спадщину й батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав. Так само буде і щодо батьків чи дітей, які ухилялися від обов’язку утримувати спадкодавця (наприклад, не платили аліменти). Однак факт ухилення має бути встановлений у судовому порядку.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Україна має рекорд. Найбільше сонце з пампушок
    
  • Мультфільм Моя маленька поні. Яблуні розбрату (ВІДЕО)
    
  • Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
    
  • В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
    
  • 17 лютого очікуються найбільші морози