Покупці та продавці чималі суми витрачають під час оформлення угоди купівлі-продажу нерухомості. Розмір податків може коливатися від декількох десятків до сотень тисяч гривень і залежить від вартості об’єкта.
Як правило, перед операцією платіжки сторонам виписує нотаріус. Розрахувати суми можна і самостійно.
Скільки потрібно заплатити при купівлі житла
Покупець і продавець платять по 1% від вартості квартири, яка вказана в договорі (в гривнях). Наприклад, якщо житло коштує $50 тис. (еквівалент у гривні), то покупець платить $500 держмита (готівкою нотаріусу) в еквіваленті та стільки ж — $500 пенсійного збору платить продавець. Додатково потрібно заплатити за послуги нотаріуса — 3−5 тис. грн в залежності від розцінок фахівця. Ще 1−2 тис. грн платить покупець за різні виписки з реєстрів. Нотаріус зобов’язаний перевірити, чи виписалися продавці з квартири, чи одружені продавці та покупці (подружжя підписує дозвіл на купівлю і продаж житла) та ін.
Коли вводяться додаткові платежі. Більше податків треба платити в тому випадку, якщо власник володіє своїм об’єктом нерухомості менше трьох років. Це може відбуватися в разі перепродажу житла, дарування або оформлення права власності на будинок для його продажу та ін. Тоді до обов’язкових 2% потрібно додатково заплатити 5% від вартості житла і ще 1,5% — військовий збір. Сумарно в такому випадку розмір податку становить 8,5% від зазначеної в договорі ціни квартири або будинку.
Як потрібно платити податки. Нотаріус виписує квитанції на сплату податків за день до підписання договору купівлі-продажу житла. Готівкою нотаріусу потрібно лише оплатити його послуги та держмито (1% від вартості квартири, будинку).
Чи можна заощадити на податках. Теоретично така можливість існує. У договорі можна вказати занижену вартість на квартиру і, відповідно, сплатити менше податків. Але є кілька нюансів. Перед укладенням договору купівлі-продажу потрібно провести оцінку об’єкта. Для цього покупцеві необхідно ввести всі параметри квартири або будинку в модуль Фонду державного майна, який автоматично видасть вартість житла. Як правило, зараз оцінна вартість навіть є вищою за ринкову. Якщо власник житла не згоден з цією ціною, то необхідно найняти оцінювача (а це додаткові витрати 3−4 тис. грн), який може знизити оцінну вартість не більше ніж на 20%. Згідно із законом покупець зобов’язаний вказати в договорі ціну, яка не нижче оцінної.
Найвищі ризики в тому випадку, якщо покупець і продавець погоджуються знизити ціну, зазнає покупець. Якщо раптом продавець захоче розірвати угоду, то він зобов’язаний повернути суму, зазначену в договорі. І довести в суді, що за житло було сплачено більше, неможливо. Деякі юристи в такому випадку радять прописувати пункт, що в разі розірвання договору продавець зобов’язаний сплатити ще й компенсацію. Але і ці умови можна оскаржити в суді.