Для здачі в наймання належного вам житла необхідно укласти договір наймання (оренди). Він може бути усним — законодавство України це дозволяє. Але, як ви самі розумієте, слова — то лише слова. Тому настійливо рекомендуємо укласти договір у письмовій формі. Ви можете самостійно пошукати зразок в Інтернеті й обрати для себе найбільш підхожий варіант.
Про це йдеться в статті Finance.ua.
Договір має містити в собі наступні положення:
предмет договору;
права й обов’язки сторін (наймача та орендодавця);
ціна договору та порядок оплати;
відповідальність сторін;
строк дії;
порядок розірвання чи пролонгації та порядок вирішення спорів.
Можуть бути інші положення, але перелічене — необхідний мінімум.
Предмет договору — це, власне, фіксація на папері факту здачі в оренду квартири чи будинку. Має бути вказано точна адреса та площа житла, підстави, на яких воно вам належить тощо.
Ціна договору — це ціна, за яку ви здаєте житло. Вкажіть, чи вона фіксується і на який період, чи може бути змінена і як саме відбуваються ці зміни.
Валютою розрахунків має бути гривня. Зазначте, чи входить в орендну плату вартість комунальних послуг (інтернету, консьєржа тощо) чи вони оплачуються окремо; чи вноситься на початку оренди гарантійний платіж.
Якщо так, то в договорі обов’язково має бути визначено, як використовуються ці кошти — чи вони повертаються назад при розірванні договору оренди, чи зараховуються як оплата останнього місяця оренди.
Вкажіть строки, в які мають сплачуватися платежі та штрафні санкції за їх прострочення.
Відповідальність сторін — це також зрозуміло з назви. Хто і за що відповідає: справність комунікацій, пошкодження майна, дрібний чи великий ремонт, дотримання правил проживання тощо.
Не варто покладати на орендаря відповідальність за форс-мажори — залиття сусідами, пожежу не з його вини, приліт ракети (на, жаль, це наші реалії) і тому подібні речі — це лише зайва витрата часу.
А от щодо пошкодження майна, яке ви надаєте в користування — телевізор, пралка, бойлер тощо — потурбуватися варто.
Також варто передбачити, зокрема, відповідальність за дострокове припинення оренди чи наявність сторонніх осіб у житлі. Продумайте, які ще ризики можливі у вашій конкретній ситуації.
Строк дії договору. Не вказуйте довгі строки оренди — найкраще укладати договір на рік. Звісно, існують винятки, але пам’ятайте — договір строком до трьох років не потребує обов’язкового посвідчення у нотаріуса. Також слід обов’язково зазначати термін дії договору — в разі незазначення строку дії договору вважається, що він укладений на п’ять років.
Порядок розірвання договору та припинення оренди. Це розділ, який визначає, чи маєте ви або ваш орендар право достроково розірвати договір і що в такому разі робити з оплатою, зокрема й з гарантійним платежем.
Також — як саме це робиться і в які терміни та з яких підстав ви (або наймач) маєте попередити про дострокове припинення угоди. Тут же вкажіть, як саме має продовжуватися договір оренди та на яких умовах.
Крім того, тут можуть бути прописані й інші, важливі для вас аспекти припинення оренди житла.
Вирішення спорів. Цей розділ вказує, як вирішуються спори між сторонами й зазвичай містить стандартні положення про право звернутися до суду. Можна обійтися і без нього, але чи варто економити кілька зайвих речень? Інколи вони можуть бути вкрай важливими.
Реквізити сторін. Обов’язково вкажіть в договорі реквізити сторін. Це, звісно, прізвище, ім’я та по батькові, чи назви юридичних осіб, індивідуальні податкові номери, адреси, телефони, інші засоби електронного зв’язку.
Обов’язково візьміть в орендаря копії паспорта та коду. Завіряти їх не обов’язково, але вони вам знадобляться в разі виникнення спорів.