Видання The Page порівняло платіжки на опалення 2-кімнатної квартири в «хрущовці» та помешкання в новому ЖК схожого метражу і з’ясовувало, наскільки в них відрізняються цифри, а також чому так відбувається.
За даними Мінрегіонбуду, для обігріву 1 кв. м житла в багатоквартирному будинку в Україні витрачається у 2 — 2,5 раза більше газу, ніж у європейських країнах. А згідно зі статистикою Міністерства економічного розвитку й торгівлі, втрати енергії через низьку енергоефективність будинків становлять 100 мільйонів гривень на день, або майже 1,5 млрд доларів на рік.
Проблеми «хрущовок». Квартири в старих будинках переважно не обладнані індивідуальними лічильниками тепла, оскільки на практиці це доволі проблематично в технічному сенсі — історично в таких будинках встановлено вертикальну систему опалення. Тобто постачальник знімає загальні показники на будинковому вузлі обліку. Тому сукупна вартість тепла за місяць розподіляється на кожне домогосподарство пропорційно до опалювальної площі кожної квартири.
За таких умов усі мешканці стають заручниками старої неефективної системи. Ніхто не має змоги економити тепло: чи то регулювати його подачу, зменшивши, наприклад, споживання за відносно теплої погоди чи частково відключивши опалення на час відпустки.
Читайте також: Тарифи на газ у лютому 2022 року: яка ціна у різних постачальників
Ще гірше — коли жителі «хрущовок» платять повний «прайс» при ледь теплих батареях, або ж – «фіксований» максимальний платіж при «розпечених» батареях, коли на вулиці плюсова температура.
“Візьмемо для прикладу Київ. При тарифі на постачання теплової енергії 1 654,42 грн за 1 гігакалорію, 2-кімнатна квартира в «хрущовці» (стандартна площа 47 кв. м., опалювальна – 46 кв. м) споживає на місяць плюс-мінус 0,8 гігокалорії тепла. Тобто платіж за теплову енергію в середньому в цій квартирі становить, залежно від середньомісячних температурних коефіцієнтів, 1 300 – 1 600 грн. Плюс – з листопада цього року у столиці введено щомісячну абонплату за витрати на обслуговування з постачання теплової енергії й багатоквартирних лічильників тепла, що становить 3,95 грн (21,63 грн у будинках без загального вузла обліку)”, – розповідає президент ГО «Українська організація захисту споживачів послуг» Олег Тітамир.
Наразі головна проблема опалювальної інфраструктури в Україні – це зношеність приблизно на 70 — 80% розподільчих і внутрішньобудинкових тепломереж. А зношені «хрущовки» не лише споживають надмірну кількість ресурсів, а ще й неадекватно їх втрачають.
Так, 15% тепла втрачається через зношеність розподільчих мереж, 5% – через застаріле обладнання котелень, а надто – 20 — 30% теплового ресурсу «випаровується» в повітря через старі внутрішньобудинкові мережі та недостатнє утеплення зовнішніх стін.
Експерти кажуть, що водночас всі ці втрати теплового ресурсу теплокомуненерго переклали на плечі мешканців «хрущовок», які платять фактично за «повітря».
А що в ЖК? Кардинально інша ситуація з платежами за опалення в новозбудованих житлових комплексах з ефективними енергозберігальними технологіями. Тут тепловтрати зведені практично до нуля: будинки здебільшого утеплюють мінеральною ватою – вона не лише є високоефективним теплозберігальним матеріалом, а й додає звукоізоляції та не заважає нормальній циркуляції повітря.
Значна увага також приділяється якості вікон – у нових девелоперських проєктах широко використовують двокамерні склопакети в п’ятикамерних профілях, що дають змогу звести тепловтрати до мінімуму.
Олег Тітамир зазначив, що в новобудовах зазвичай спочатку проєктується горизонтальна система опалення, тобто кожна квартира обладнана індивідуальними теплолічильниками з термоголовками (своєрідний гідравлічний клапан), або навіть з терморегулювальними системами. Це дає змогу в ручному або автоматичному режимі підтримувати задану температуру в кімнаті. А деякі лічильники тепла обладнані функцією дистанційної передачі даних.
Висновки. Якби індивідуального обліку тепла в квартирах нових житлових комплексів не було, то мешканці столичної квартири, аналогічної оселі в «хрущовці», площею 47 «квадратів» платили б сьогодні на місяць ті самі 1 300 – 1 600 грн. Фактично ж вони сьогодні економлять на платіжках за тепло – за умови постійного споживання — 25 — 30%, платячи за опалення приблизно 900 — 1200 грн.