Відкриття ринку землі не буде істотно впливати на дохідну частину аграрного сектору української економіки в 2022 році, зазначає у своїй статті для ZN.UA колишній перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Максим Мартинюк.
За його словами, можливість купувати-продавати землю і не могла щось кардинально змінити у вітчизняному сільському господарстві з точки зору економічних процесів, оскільки останні десять років вся українська земля перебуває в економічному обігу, тобто приносить ренту власнику і орендарю, як їй і приписано економічною теорією.
«Так, землю використовують на умовах оренди, але яке це має значення для соняшнику? Всі, хто хотів інвестувати в українську землю, що приносить 700−1000 дол. EBITDA (прибутки до сплати податків, відсотків і амортизації) з гектара, вже давно інвестували. Включаючи іноземців. … А тому всі розповіді про шалене зростання ВВП, приплив інвестицій і щастя всіх селян, які одночасно продадуть свою землю і продовжать отримувати з неї вищу оренду, — не більше ніж невдалі пропагандистські штампи», — підкреслює Мартинюк.
Він додає, що ймовірність продажу землі, яку обробляють, створила додаткову зону ризику для орендарів, як малих, так і великих, у разі викупу землі посеред поля. А також ризики для інших галузей.
«Навіщо тобі новий елеватор, якщо у тебе не буде землі, щоб виростити кукурудзу, яка повинна в тому елеваторі зберігатися? У свою чергу, це запускає мультиплікатор негативних процесів в інших галузях: будівельники не побудують елеватор, виробник елеваторного обладнання його не продасть, металурги продадуть менше металу, робочі місця в міській і сільській місцевостях скоротяться. Тобто, все буде рівно навпаки від урядового прогнозу», — зазначає ексзаступник міністра.
За словами експерта, нинішні угоди на ринку землі – це скоріше оформлення угод щодо раніше викупленої, але не переоформленої на нового власника через мораторій землі. Тому і ціна таких угод мінімальна й ідентична нормативній грошовій оцінці землі.
«Середня ціна землі в 2022 році буде повільно зростати приблизно на коефіцієнт інфляції, кількість угод буде збільшуватися за рахунок підвищення активності нотаріусів, будуть переважати, як і в 2021 році, угоди, що узаконюють раніше укладені тіньові угоди купівлі-продажу», — підсумував Мартинюк.