В Україні збираються по-новому адмініструвати податок на нерухомість. Цей процес хочуть передати на місцевий рівень.
З відповідною ініціативою виступили в партії монобільшості «Слуга народу».
Разом з цим, ще в травні Державна податкова служба (ДПСУ) почала реалізацію пілотного проєкту з реформування адміністрування оподаткування.
«Громадяни ухилятимуться від сплати ЄСВ. Це — податок на працю», — сказав ексголова Держрегуляторної служби.
У «пілот» потрапили Черкаська, Івано-Франківська, Дніпропетровська та Чернігівська області. Результати нового адміністрування (тобто реалізації податкових відносин між місцевими органами влади та платниками податків), за даними ДПСУ, дозволили значно збільшити податкові надходження в цих регіонах.
Хоча це не ключова мета нового адміністрування: за словами представників ДПСУ, головною метою є створення паспорта територіальної громади, в якому буде інформація про адміністративно-територіальний устрій, демографічні показники, фінансові показники, податкова інформація, інформація про об’єкти оподаткування.
Все це буде впливати на сферу адміністрування податків.
Думка експерта. «Швидше за все, нова модель податкових взаємовідносин, а саме їх реалізація, скажімо так, „на місцях“ матиме Всеукраїнський характер. Не знаю, чи варто це вважати частиною „децентралізації“, але очевидно, що для ДПСУ це хороша можливість зрозуміти податковий потенціал кожної територіальної громади», — зазначив президент Асоціації фахівців з нерухомості (ріелторів) України (АСНУ) Юрій Піта.
Що стосується податку на нерухоме майно, то цей збір, в цілому, за своєю фіскальною суттю нічим не відрізняється від інших податків і зборів, додає експерт. Тому сплата податку до місцевих бюджетів теж здається цілком логічною.
Щодо самих платників податків, то законодавча ініціатива навряд чи ускладнить механізм сплати податків. Переведення оподаткування на «місцеве адміністрування» має бути пов’язане ще й з поліпшенням якості послуг.
Суть податку на нерухомість. Податок повинні сплачувати власники житла, у яких є «надлишок» площі – для квартир понад 60 кв.м., будинків — понад 120 кв. м., кілька об’єктів нерухомості загальною площею понад 180 «квадратів», або ж якщо об’єкт нерухомості використовується з метою отримання прибутку (здається в оренду).
«Найчастіше в побуті цей податок називають „податок на розкіш“. Податок в основному стягується за надлишки площі (за кожен кв. м. понад передбачену норму). Але якщо площа квартири перевищує 300 „квадратів“, а будинку — 500 кв.м., то одноразово за такий об’єкт доведеться заплатити 25 тис. грн», — нагадує Юрій Піта.
Ставка податку у кожному регіоні встановлюється самостійно, але не більше ніж 1,5% від розміру мінімальної заробітної плати. Наприклад, у Києві вона становить 1% від розміру мінімальної зарплати, тобто 47,23 грн/кв. м.
«На сьогоднішній день на ринку немає жодних негативних наслідків від цього податку. Як бачимо, його розмір є в цілому доступним для власників об’єктів великої площі або ж використовуваних в комерційних цілях», — резюмував президент АСНУ.