Податок на нерухомість – це податок, який в Україні мають сплачувати власники нерухомості щороку. При цьому, не важливо, чи є людина резидентом чи нерезидентом країни.
“Сплачують його тільки власники нерухомості (як житлової, так і нежитлової), право власності на яку має бути зареєстроване в установленому законом порядку в держреєстрі речових прав на нерухоме майно”, – зазначає Максим Блізінський, адвокат АТ “AS Legal”.
Адвокат додає, що є винятки з правил, а саме перелік нерухомості, сплата податку з якого не потрібна:
нерухомість, яка перебуває у власності органів державної влади та місцевого самоврядування;
об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що визначені Законом, в тому числі їх частини;
житлова нерухомість, непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою відповідно до рішення місцевої ради;
об’єкти нежитлової нерухомості, що використовуються суб’єктами господарювання малого і середнього бізнесу, що здійснюють свою діяльність у тимчасових спорудах для підприємницької діяльності та/або у малих архітектурних формах і на ринках;
будівлі та споруди промисловості, сільськогосподарських товаровиробників;
об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, в яких виховується п’ятеро і більше дітей.
“Варто звернути увагу, що вищевказані “ліміти” на нерухомість не поширюються на юридичних осіб”, – каже Блізінський.
Скільки потрібно сплатити. Блізінській каже, що ставка податку встановлюється місцевими радами і не може бути більше за 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, яка була встановлена на 1 січня звітного року, за 1 кв. м нерухомості, що підлягає оподаткуванню.
“Тобто, з початку 2020 року розмір мінімальної зарплати становить 4723 грн, тож максимальний розмір податкової ставки на нерухомість не може перевищувати 70,8 грн. за 1 кв. м”, – пояснює адвокат.
Як ми бачимо, в різних містах можуть відрізнятися суми податку, адже встановлюють їх місцеві ради. Наприклад, в Харкові ставку податку знизили до 1% (47,23 грн/кв. м), а неоподатковувану податком площу квартири збільшили до 85 кв. м. В Одесі фізособам і зовсім зменшили ставку на житлову нерухомість до 0,1% (грн/кв. м), а на нежитлову – 1% (47,2 грн/кв .м). У Львові ставка для квартир – 0,5% (23,61 грн/кв. м), для будинків – 1% (47,23 грн/кв. м). А в Києві і Дніпрі максимальну ставку податку залишили на рівні 1,5% (70,84 грн/кв. м).
Але, якщо у людини є занадто велика нерухомість, заплатити доведеться набагато більше.
“Якщо у фізичної особи у власності є квартира площею 300 кв. м і більше або будинок площею 500 кв. м і більше, то сума податку, розрахована контролюючим органом виходячи з площі об’єкта, додатково збільшується ще на 25 тис. грн”, – каже Дмитро Оносовський, старший юрист ЮК “Де-юре”.
Юрист додає, що, оскільки цей податок є місцевим податком, місцеві ради мають повноваження встановлювати свої розміри пільги. Дізнатися про такі пільги можна безпосередньо у місцевих рад.
“Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування відповідну декларацію”, – каже Оносовський.