В Україні утворилася справжня проблема із "хрущовками"

• Як українці обживали коробки, в яких кухні "жали в стегнах".
  
  

  Одному з головних символів радянської епохи – хрущовкам – в цьому році виповнюється 60 років. З 1957-го по 1985-й будівельники звели сотні тисяч п'ятиповерхівок з компактними плануваннями. Будинки, які отримали в Союзі прізвисько на честь Микити Хрущова, насправді в першій половині ХХ століття придумав французький архітектор Ле Корбюзьє, він же, як дехто вважає, позначив висоту стелі в 2,48 м як мінімальну для життя людини. А ось перші радянські хрущовки проектував інженер-будівельник Віталій Лагутенко – дідусь фронтмена групи "Мумій Троль" Іллі Лагутенка.
  
  Їх будували переважно з готових панелей, рідше з цегли та великих блоків, і не вище п'яти поверхів, адже саме на таку висоту, за будівельними нормами, людина могла піднятися без ліфта. Роздавали квартири безкоштовно, тому мешканці, незважаючи на тісноту і далеко не ідеальне якість, були у нестямі від щастя, адже багато хто вперше знайшов власний куточок з ванною і балконом.
  
  Хрущовки зводили стахановськими темпами, що не могло не привести до казусів. Щоб не рити траншеї, труби теплотрас тягнули по землі, а в кімнатах часом закладали дверні прорізи. Через чверть століття їх планували знести, побудувавши на їх місці нові будинки. Але з часом "25" змінилося на "60", а судячи з ситуації в країні, вони переживуть ще і нас з вами. Та й фахівці говорять, що при належному ремонті і модернізації вони простоять ще не один десяток років.
  
  Одеські Черемушки і боротьба дизайнерів інтер'єру за кожен сантиметр
  В Одесі перші хрущовки з'явилися в кінці 1950-х на вул. Успенській. Вони, що називається, "різали око" на тлі старовинних пам'яток архітектури, але, тим не менш, викликали заздрість до їх мешканців.
  
  "Їх будували для партійних працівників. Ці будинки вважалися елітними, тому що були з додатковими зручностями, але кухні все одно "жали в стегнах", - згадує одесит Віктор Корейша.
  Потім типові новобудови з'явилися в районі вул. Сегедської і просп. Шевченка.
  
  "Ми жили в казармах у військовій частині на проспекті Шевченка. Наш восьмий будинок, здавалося, був на краю світу: за нами було абсолютно порожній простір з маленькими приватними будиночками. Прямо перед нашими вікнами – пустир, навколо якого йшла асфальтована доріжка плацу", – згадує його дружина Тетяна.
  
  Поруч з їхнім будинком і почали з'являтися хрущовки.
  
  "Будували швидко, буквально за пару років будинку здали і почали заселяти. Приблизно тоді ж казарму відремонтували і переробили під житловий будинок", – згадує Тетяна.
  
  Цей район назвали "Черемушки" в честь села на околиці Москви, де вперше стали зводити хрущовки. Але на початку 1960-х, коли п'ятиповерхівки стали одна за одною з'являтися на пустирях і полі для стрільби в межах нинішніх вулиць Інглезі, Космонавтів, Іцхака Рабина і Маршала Малиновського, назва "Черемушки" перекочувала до цього мікрорайону і використовується в побуті одеситів до цього дня.
  
  "Ми в'їхали в один з перших будинків на Маршала Малиновського. За сусіднім будинком ще було поле, а в кварталі від нас - крихітне водоймище. Ми бігали туди ловити рибу", - згадує одеситка Олена Лазнева, додаючи, що тепер на місці ставка - величезний житловий комплекс.
  Пригадують старожили і будівельні казуси, пов'язані зі зведенням панельних будинків на швидку руку: нерівні стіни і стелі і навіть відсутність проходів в міжкімнатних стінах, які потім доводилося пробивати кувалдами.
  
  За словами мешканців, вони самі ушляхетнювали прибудинкові території. Будинки часто мали таким чином, щоб створити просторі внутрішні двори, де і висаджували рослини, будували дитячі майданчики. За рахунок цього район Черемушек вважається одним з найзеленіших в Одесі. Крім того, за задумом будівельників, в центрі кожного кварталу, забудованого однаковими п'ятиповерхівками, знаходилися школа, дитячий сад і спортивний майданчик з футбольним полем. Так що людям, які потрапили сюди вперше, може здатися, що це – квартали-клони. Ще однією особливістю району можна вважати великі сріблясті труби теплотрас, які проклали на поверхні.
  
  ПЕРЕПЛАНУВАННЯ. Зараз одеські хрущовки потроху перетворюються. У під'їздах встановлюють нові вікна, які будуть тримати тепло в холоди, і утеплюють стіни. Чимало змін зазнали хрущовки і всередині, а деякі дизайнерські компанії навіть співробітників на роботу приймають по тому, наскільки хороший проект перепланування квартири в такому будинку вони представлять.
  
  "Це вищий пілотаж розмістити сім'ю з необхідною для життя технікою в хрущовці", – вважає архітектор Анатолій Ексар.
  
  В останній раз він проектував дизайн квартири в хрущовці на прохання знайомої. Каже, йому довелося переробляти житло мало не по сантиметру.
  
  "Ми об'єднали кухню з вітальнею, прибрали кілька стін та використовували взаємно проникаючі стіни, тобто ті, які формують ніші в обох кімнатах одночасно", – згадує наш співрозмовник.
  
  Коли він відкрив свою дизайн-студію, то новим співробітникам у якості тестового завдання пропонував розробити проект саме тієї квартири.
  
  Експерти радять завжди робити в хрущовках кухню-студію.
  
  "Тоді на кухні банально поміститься холодильник, тому що розмістити його та іншу техніку на п'яти-шести "квадратах" початкової кухні дуже складно", – пояснює дизайнер Аріна Давидова.
  
  Вона береться за перепланування квартир в хрущовках, але відразу попереджає: це дуже дорого і складно.
  
  "Доводиться міняти все: від підлоги до стін. При цьому, якщо ви міняєте водопровідний стояк, то обов'язково над вами буде якийсь сусід зі старими трубами, і на стику з вашими новими пластиковими комунікаціями буде протікати вода", – попередила дизайнер.
  
  Радить Давидова перевіряти всі комунікації, які є в квартирі.
  
  "Я вважаю, що хрущовки потрібно зносити і будувати на їх місці нові будинки, тому що кількість клопів, комарів, мух та інших комах тут просто величезна. Райони, де побудовані ці будинки, дуже хороші, маленькі, затишні, всі один одного знають, але вони розташовані близько до центру і бажано все-таки віддавати їх під реконструкцію", – вважає дизайнер.
  
  Однак скільки фахівців – стільки й думок.
  
  "Насправді хрущовки – це досить міцні будинки. Особливо якщо порівнювати з деякими новобудовами, де через пару років з'являються тріщини", – нагадує дизайнер Анна Слюсаренко.
  
  Вона згодна, що квартири незручні і їх варто переробляти, однак в типовості хрущовок знаходить і плюси.
  
  "Як правило, це типові проекти, і замовники можуть сміливо черпати ідеї з уже створених інтер'єрів і втілювати їх самостійно. Планування всі стандартні, навіть обиватель може реалізувати якісь ідеї по проекту з інтернету", – розповіла нам Слюсаренко.
  
  Дизайнери нагадують, що перед самостійним ремонтом варто з'ясувати, чи немає в квартирі несучих стін, проте часто будь-які стіни всередині квартири в хрущовці можна без побоювання "рухати".
  
  Обмін і провал експерименту
  Спальні райони Харкова також забудовані типовими багатоповерхівками. Першу хрущовку в 1950-і звели на Нових будинках, а пізніше панельними і цегляними п'ятиповерхівками забудували Павлове Поле і Салтівку. Зараз складно уявити, але ще півстоліття тому люди були готові віддати що завгодно за нову квартиру, яка більше нагадувала сірникову коробку.
  "Через кочегарку, яка була в будинку дореволюційної споруди, моя бабуся захотіла змінитися з людьми, які отримували трикімнатне житло в новому будинку. Так вся родина перебралася з просторих апартаментів в хрущовку, яка, незважаючи на три кімнати, була дуже тісною. Маленька кухня, навіть мені, тоді ще дівчині, здавалася зовсім крихітною, – згадує харків'янка Ірина Морозова. – С передпокоєм взагалі окрема історія. Пам'ятається, коли двоє дорослих приходили додому, одному доводилося чекати своєї черги в під'їзді, щоб роздягнутися-роззутися".
  
  Щоб трохи розширити простір, харків'яни ухитрялися збільшити кухню, об'єднуючи і без того крихітний санвузол з ванною.
  
  Харківським хрущовкам не раз намагалися подарувати друге життя, але навіть недавній експеримент виявився невдалим. На пр-ті Маршала Жукова п'ятиповерхівку вирішили перетворити, добудувавши балкони, утепливши і надбудувавши мансардний поверх. Але зміни не пішли на користь ні дому, ні його мешканцям – під вагою ще одного поверху стіни хрущовки стали тріскатися, а сам будинок – осідати.
  
  "У випадку з хрущовками ні в якому разі не можна нарощувати поверхи. Навпаки, найбільш оптимальними і придатними до використання є саме п'ятиповерхівки. А ось десяти- і дванадцятиповерхові необхідно зносити, – вважає професор кафедри урбаністики Харківського нацуніверситету будівництва і архітектури Валерій Гук. – Цегляні будинки цілком можна реконструювати: з плоских дахів зробити подвійні, прибрати перегородки, розширити вузли, замінити всю сантехніку і вікна, зробити з двох квартир одну".
  
  А ось у панельних будинків майбутнього немає, вважає експерт, мовляв, арматура в блоках вже зжила своє.
  
  За кордоном: колір і старовина
  
  У країнах колишнього Союзу найчастіше заводять розмови про знесення хрущовок, але сміливі проекти так і залишаються на папері, а п'ятиповерхівки намагаються перетворювати. Наприклад, в столиці Чехії - Празі - мешканців стимулюють самостійно покращувати житло. Раз на рік тут вибирають кращий модернізований панельний будинок, тому чехи втілюють сміливі ідеї, прикрашаючи сірі стіни величезними муралами.
  
  В Естонії місцеві квартирні товариства (аналог наших ОСББ) капітально ремонтують і повністю утеплюють панельні стіни. А ось в Білорусі першу п'ятиповерхівку вирішили перебудувати ще 1989-му. Зодчі додали мансарду, прибрали 18 квартир, збільшивши таким чином площа інших апартаментів. З новим ентузіазмом взялися білоруси за модернізацію хрущовок на початку 2000-х. Зодчі нарощували поверхи, додавали прибудову до кухні, але грошей вистачило на модернізацію лише половини будинку, а повернулися до сміливого проекту лише в 2016-му.
  
  У російському Калінінграді хрущовкам дарують друге життя в рамках підготовки до чемпіонату світу з футболу 2018 року. Капітально ремонтуючи споруди, тут утеплюють фасади, встановлюють ковані решітки на балконах. При цьому "обличчя" будинку навмисно старять, маскуючи однакові будинки під ганзейський стиль з характерною художньою цегляною кладкою, безліччю цегляних башточок і шпилів. Однак навіть таке перетворення не надихає мешканців, які скаржаться на знесення засклених лоджій і саморобних балконів з вагонки.
  
  На території колишньої НДР також залишилися цілі квартали хрущовок. Адже, наприклад, в Східному Берліні побудували понад 250 000 апартаментів. Ці будинки від українських відрізнялися лише кількістю під'їздів: не чотири-п'ять, а – 11, тому споруди розтягувалися на 180 метрів. На початку 2000-х німецькі архітектори вирішили відійти від необхідності поселити в одному будинку якомога більше людей і задумалися про комфорт мешканців. У двох містах – Галле і Лайнефельде – кілька будинків стали об'єктами для експериментів. Довгі шестиповерхові хрущовки позбулися кількох верхніх поверхів і навіть секцій. Так, один з будинків в Лайнефельді перетворився в кілька окремих чотириповерхових котеджів, а інший – в два окремих багатоквартирних будинки. Крім того, на дахах і прибудинкових ділянках колишніх хрущовок тепер облаштовують тераси і палісадники, а самі будинки фарбують в яскраві кольори.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Україна має рекорд. Найбільший макарун
    
  • Жанри дитячих книг: що обрати для вашої дитини?
    
  • Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
    
  • В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
    
  • 17 лютого очікуються найбільші морози