Прийнятий сьогодні закон про приватизацію кімнат у гуртожитках не вирішує конфлікту між власниками та жителями. Має неузгодженості, не дає механізму управління приватизованою будівлею.
Про це заявив віце-президент Асоціації професійного управління нерухомістю Анатолій Топал.
"Гуртожитки стали ласими шматками для підприємств-власників. Директори за допомогою житла можуть заохочувати і карати працівників. При потребі жителів виселяють, а будівлю продають. Або реконструюють під житло. У Києві на вулиці Гарматній до п'ятиповерхівок добудували ще 12 поверхів і продадуть, як квартири, розташовані не далеко від центру", - розповів експерт.
За словами Анатолія Топала, конфлікт між власниками гуртожитків та жителями тільки поглибиться.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Депутати прийняли закон для мешканців гуртожитків
"За гуртожитки почнуться війни у судах. Адже кімнати в гуртожитках, які є власністю підприємств передаються жителям без компенсації з боку держави, з частковою або повною компенсацією. Хто вирішуватиме як саме треба платити компенсацію? Я вже бачу валізи грошей, які заноситимуть чиновникам за потрібне рішення. Крім того, компенсацію треба закласти у державний та місцевий бюджети. Чи мають право на приватизацію житла жителі, якщо грошей в казні немає?", - перераховує найпомітніші протиріччя експерт.
На думку Топала, незрозуміло, хто управлятиме майном, де частину кімнат приватизують, а частина залишиться у власності підприємства. Хто ремонтуватиме, охоронятиме, укладатиме договори з постачальниками тепла, електрики, води.
Нагадаємо, сьогодні Верховна Рада прийняла законопроект, що дозволяє безкоштовно приватизувати кімнати в гуртожитках. Право на приватизацію кімнати належить тим, хто мешкає в гуртожитку понад п'ять років, бо не має власного житла. Приватизувати кімнату можна буде в гуртожитках, що побудовані в радянські часи державним коштом і які були включені в уставні фонди господарських товариств та інших організацій, які утворилися через корпоратизацію колишніх державних і комунальних підприємств. Однак норма не поширюється на гуртожитки, побудовані в радянські часи приватними чи колективними власниками.
За даними Державної служби статистики, на 1 травня 2014 року, в Україні налічувалося 9561гуртожиток, з яких: 6189 — відомчі, навчальних закладів та інші, 1957 — комунальної власності, 761 — державної власності, 654 — гуртожитки, що увійшли до статутних капіталів товариств. Загалом у гуртожитках всіх форм власності проживають 454 тис. осіб.