Експерти пропонують трохи пом'якшити вимоги Кабміну до підприємців.
В Україні триває війна за касові апарати на ринках і в інтернет-магазинах. Минулого тижня Камін прийняв постанову про збільшення списку гарантійних товарів і заборону їх продажу без РРО. До цього переліку потрапили не тільки електроніка і побутова техніка, а й годинники, окуляри і маса іншої продукції.
Активісти підняли шум – проект не пройшов громадського обговорення і не був погоджений Державною регулярною службою – і спробували відстрочити його набуття чинності, заблокувавши офіційну публікацію.
Але у документа є і прихильники. Вони вважають, що пересічні громадяни від жорсткості умов торгівлі тільки виграють. Хоча б тому, що зменшиться частка контрабанди і відвертих підробок.
Зараз частка сірого імпорту в Україні вже досягає чверті ринку.
Для споживачів все ускладнюється ще й тим, що, купуючи такий товар, вони навіть не можуть залучити продавця до відповідальності. Більш того, нереально знайти дані про магазин і іншу інформацію, без якої складно буде поскаржитися, скажімо, до Держспоживслужби.
Як розповіла т.в.о. заступника голови Держпродспоживслужби Лілія Стиренко, магазини не поспішають вказувати інформацію про себе і товар багато в чому тому, що штрафи за ці порушення в Україні мінімальні – від 51 грн.
Це якщо до штрафу дійде, адже без всіх необхідних даних про продавця заяву від споживача можуть просто не прийняти. Також нічого не заважає недобросовісним компаніям, часто оформленим як ФОП, ліквідуватися і перереєструватися на іншу особу.
"Споживач повинен усвідомити, що ми працюємо в рамках закону. Якщо він звертається до нас зі скаргою і в ній відсутні передбачені законодавством дані, Держспоживслужба не може виходити на позапланові перевірки. Тому при покупці того або іншого товару споживач повинен вимагати розрахунковий документ. Якщо ж такий документ не видано, то практично неможливо захистити його права", – підкреслила Стиренко.
Наприклад, про порушення прав при придбанні товарів в інтернет-магазинах минулого року до служби надійшло 463 скарги, з них менше 1% було розглянуто.
Більш того, недобросовісні продавці занадилися продавати товари під виглядом офіційних постачальників, реєструючи схожі доменні імена на кшталт Bosch-ua, Gorenje-ua, Miele-ua тощо. Насправді ж, жодного відношення вони до офіціалів не мають і техніка, швидше за все, була завезена в країну за схемами.
"Невідомо, чи пройшов такий товар сертифікацію, чи призначений для використання в Україні, у нього може навіть не бути інструкції українською мовою. Зрештою, такий товар може виявитися просто небезпечним для споживача. Не кажучи вже про відсутність гарантійного та післягарантійного обслуговування", – розповів голова комітету побутової електроніки Європейської бізнес асоціації, директор компанії Miele Ігор Макаров.
При цьому від податків прагнуть піти не тільки інтернет-майданчики, а й звичайні магазини. Як зазначив президент KTD Group, співзасновник коаліції "За детінізацію економіки" Олександр Громико, в українських магазинах понад 30% касових апаратів – двійники. Тобто, покупцю можуть видати фіскальний чек, але до податкової він не піде. І в підсумку ніхто не знає, який реальний оборот у таких продавців.
Але експерти пропонують не рубати з плеча і підкоригувати постанову Кабміну, скажімо, зобов'язати встановлювати РРО не всі підряд магазини, звільнивши від цього обов'язку, наприклад, тих, хто торгує електронними дрібницями: навушниками, флешками, мишками, клавіатурами, веб-камерами, MР3-плеєри тощо. Зі списку гарантійних товарів хочуть виключити електронні сигарети, коляски, мангали, окуляри тощон.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
"Тобто 99% зауважень представників малого бізнесу ми врахували. Щодо платників податків другої категорії – вони хоч і мають поставити касовий апарат, але як не вели товарний облік (якщо річний оборот менше 1 млн грн), так і не вестимуть його. А ось якщо перевищать цю цифру, то доведеться вийти з тіні", – говорить гендиректор асоціації "Українські імпортери побутової техніки" Софія Арасланова.
Мінімізувати споживчі ризики при купівлі товарів, а також зменшити частку тіньової економіки, на думку учасників ринку, має і ухвалення законопроекту №4117. Крім загальної лібералізації ринку касових апаратів, документ дозволяє підприємцям використовувати смартфони та планшети як РРО.
"Установка касових апаратів, звичайно, не панацея, але це важливий крок до детінізації бізнесу в країні. Також необхідно реформувати митну і фіскальну службу, ліквідувати податкову міліцію тощо. Необхідна точкова, а не тотальна фіскалізація ризикових сегментів економіки. Крім цього, штрафувати варто було б і найманих працівників", – зазначив експерт з питань податкової та бюджетної політики РПР В'ячеслав Черкашин.
На думку Громика, зобов'язувати встановлювати касові апарати варто було б, відштовхуючись не від річного обороту магазина, а від його площі (скажімо, більше 20 кв. м).
Як зазначили учасники ринку, слід не тільки стимулювати бізнес добровільно встановлювати РРО, але і стимулювати самих споживачів, купуючи товари, вимагати фіскальний чек. І низку законодавчих ініціатив на цю тему учасники ринку вже готують.
"Мало поставити касовий апарат, потрібно змусити споживача вимагати фіскальний чек. Наприклад, можна піти по грузинсько-польському сценарієм – мотивація через лотерею. Тобто ви отримуєте фіскальний чек, він же є державним лотерейним квитком, за яким людина може виграти гроші. Другий варіант практикується в Південній Кореї, коли покупець вимагає чек, сам заходить до бази податкової, перевіряє, чи фіскальний він. Якщо ні, то йому компенсують вартість покупки, а точку штрафують. Товар при цьому залишається у покупця. Третій варіант, італійський, жорсткіший, коли інспектори перевіряють чек у самих споживачів і якщо його немає, то штрафують не лише точку, але й покупця. Але такі методи дуже непопулярні", – розповів Громико.
Всі перераховані методи допоможуть залучити до державного бюджету близько 150 млрд грн.