Кому війна, а кому мати рідна – розбираючи діяльність "лідера ЛНР" Ігоря Плотницького, приходиш саме до такого тривіального висновку.
Нинішня війна на Донбасі настільки багатогранна, що в ній кожний бажаючий може знайти, за що повоювати. Хтось воює "за русскій мір", хтось "проти НАТО", а хтось банально на цьому всьому наживається.
Донеччина і Луганщина завжди були регіонами, де гроші зароблялись переважно брудними способами, а за роки незалежності тут взагалі сформувались свої традиції, в рамках яких тісно переплелись адміністративні і кримінальні інтереси. Але для традиційних місцевих "еліт", які давно переодягнулись зі спортивок в "Бріоні" те, що відбувається на Донбасі зараз, є досить неприємним явищем. Адже порушився звичний і зручний для них баланс, що привело до великого переділу всього, і у виграші у підсумку опинились далеко не вони.
За прикладом далеко ходити не потрібно: Олександр Єфремов, який ще кілька років тому на Луганщині мав статус "цар і бог", зараз сидить у в'язниці, а Ігор Плотницький, про якого ніхто не знав, зараз керує регіоном і, за його ж словами, "отримує надприбутки". Принаймні, саме так він пояснив причини своєї діяльності батькам, які телефонували йому з Буковини, щоб присоромити.
Щоб зрозуміти, на чому саме збагачується нинішній лідер луганських терористів, достатньо проаналізувати його минуле і звернути увагу на деякі нюанси теперішнього його життя, інформація про які все більшими потоками просочуються з-за поребрика.
Так от, після розпаду СРСР Ігор Плотницький осів на Луганщині у ранзі відставного майора і почав робити кар'єру у сфері комерційній діяльності. Спочатку працював у різних фірмах на посадах менеджера і заступника директора з комерційних питань, а в 1996-му році заснував приватне підприємство "ТФ Скарабей". Яке займалось оптово-роздрібною торгівлею паливно-мастильними матеріалами.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Курс гривні цього тижня може пережити шок
Паливно-мастильні матеріали
Власне, мабуть саме ця обставина дозволила йому як закріпитись на вершині харчового ланцюга "ЛНР", так і розгорнути підпільну комерцію. Адже основним джерелом збагачення Плотницького зараз є саме торгівля контрабандними паливно-мастильними матеріалами. Раніше не раз повідомлялось, що куратор бойовиків з Росії, дехто С.М. Назаров, разом з ватажком бойовиків "ЛНР" організували тіньову схему реалізації паливно-мастильних матеріалів, перекинутих з Росії контрабандою.
За деякими підрахунками кожен день, з підконтрольної С.М. Назарову російської фірми "Башкірнєфть", на територію "ЛНР" нелегально надходить в середньому близько 400 тон нафтопродуктів. Це контрабандне паливо зберігається на нафтобазі у Ровеньках, яка належить такому собі Олександру Мельничуку, після чого воно реалізовується місцевому населенню через підконтрольні Плотницькому АЗС. Офіційно ж єдиним постачальником нафтопродуктів в "ЛНР" є підконтрольна Плотницькому контора "Луганськнафтопродукт".
Така схема дає главі "молодої республіки" непогане наповнення особистого бюджету, але й водночас тримає його на гачку кримінальної відповідальності. Адже всі ці схеми йдуть під пильним наглядом головного куратора проекту "Новороссія" Владислава Суркова, який в будь-який момент може звалити все на Плотницького з усіма неприємними для того наслідками.
У зв'язку з цим, "лідер ЛНР" зі шкіри пнеться, щоб легалізувати поставки нафтопродуктів з Росії. Адже це не тільки зніме з нього кримінальну відповідальність, але й дозволить і надалі отримувати великі дивіденди, продовжуючи доводити місцеве населення до жебрацтва. Є інформація, що зробити це планується організувавши функціонування тимчасового пункту митного контролю "Чорнухине" на межі "ЛНР" і "ДНР" і через нього офіційно гнати нафтопродукти з Росії.
Крім цього такий пункт митного контролю дозволить отримувати додаткові фінансові потоків від товарообігу між двома "молодими республіками", адже зараз, згідно прийнятої "радою міністрів ЛНР" постанови від 29 грудня 2015-го року, товарообіг між "ЛНР" і "ДНР" здійснюється виключно через державний кордон Росії.