В умовах війни низка нотаріальніх дій спрощується, а коло тих осіб, які мали повноваження на посвідчення документів, розширюється. Це стосується і складання заповітів та прийняття спадщини.
Найперше, що потрібно знати про заповіт, що він не є документом, що посвідчує відчуження майна. Тобто все, що ви заповідаєте іншим особам, залишається у вашій власності. Заповіт у будь-який момент можна скасувати та змінити. Кожен наступний заповіт скасовує попередній.
Що має містити текст заповіту.
Назвіть документ «Заповіт». Вкажіть у ньому повні свої дані — ПІБ, номер і серію паспорта чи іншого документа, який ви маєте на руках, адресу.
Чітко вкажіть, що й кому конкретно ви заповідаєте, щоб не було потім неприємних моментів. Також чітко і розбірливо пишіть всі відомі вам дані про особу спадкоємця: прізвище, ім’я, по батькові, адресу тощо.
Якщо ви заповідаєте все своє майно одній особі, все одно не полінуйтеся перерахувати його, вказавши адреси нерухомості, марки та номери автомобілів тощо.
Не забудьте вказати дату, коли написано документ і місце його складання. Вкажіть кількість екземплярів, у яких складено заповіт, й де та в кого вони зберігаються. Намагайтеся передати ці екземпляри особам, на користь яких пишете заповіт.