Кілька років тому H&M та ІКЕА були найбільш очікуваними брендами в Україні. Перша компанія зайшла на наш ринок у серпні 2018-го. Дебют офлайн-магазину ІКЕА відбувся в Україні 1 лютого цьогоріч. Його намагалися відкрити впродовж 15 років.
"Для багатьох українців поява магазину ІКЕА — ознака покращення економічного розвитку та зниження рівня корупції. Шведський бренд вже давно позиціонує себе як компанія, що ніколи не платить хабарі. І заходить лише на ті ринки, де може працювати прозоро", - розповів директор медіаагенції SIGMA Євген Левченко.
На думку експерта, Україні не вистачає брендів, пов'язаних із високими технологіями та екологією, на зразок Tesla.
"Я знаю багато людей, які б хотіли перейти на екологічні електромобілі, але їх зупиняє відсутність інфраструктури систем живлення та офіційного сервісу в Україні. Впевнений, що поява таких центрів підштовхне українців до більш активного використання електрокарів", - розповідає Євген Левченко.
Експерт додає, що було б доцільним розширення переліку продуктових ритейлерів та появи нових гравців, таких як Carrefour, Lidl.
"Поява нових мереж може підштовхнути ринок до більш цивілізованих відносин між ритейлерами, виробниками та покупцями, спрощення шляху виробників на полиці магазинів. Також це може призвести до появи цікавих проєктів з лояльності та ціноутворення у ритейлерів", - переконаний Євген Левченко.
Бренд ІКЕА заходив до України так довго через корупцію, додає адвокат Ілля Костін.
"Я дивився проєкт договору оренди ще 2004 року, коли компанія планувала зайти в Україну. Але проблеми з виділенням земельної ділянки призвели до припинення виходу цього потужного рітейлера на ринок України", - розповідає він.
З його слів, поява брендів такого масштабу на ринку позитивно вплине на роботу менших компаній, які обслуговують цього ритейлера.
"Створюються додаткові робочі місця, а це податки і надходження до бюджету. З'являється зовсім інший підхід до ведення бізнесу. Місцеві гравці "підтягуються" під стандарти великих компаній", - пояснює Ілля Костін.
Однією з причин, які заважають заходити міжнародним брендам на український ринок, експерт називає неспроможність суддівської гілки влади якісно здійснювати правосуддя. З його слів, друга причина - проблема захисту прав інтелектуальної власності.