Незважаючи на те, що українська влада виконала усі 144 критерії Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму, деякі європейські країни, передусім Франція, Німеччина та Бельгія, намагаються загальмувати надання безвізового режиму Україні.
“Україна виконала усі критерії щодо безвізового режиму, однак деяким країнам ЄС нецікаві наші успіхи. Передусім, це стосується Франції, Німеччини та Бельгії, які намагаються знайти якусь зачіпку, щоб використати її як претекст для ненадання Україні безвізового режиму з Євросоюзом”, – зазначив дипломат.
За його словами, причини такої поведінки пов’язані з внутрішньополітичною ситуацією в цих країнах, де питання міграції є дуже чутливим. З огляду на це, французи та німці зацікавлені відкласти введення безвізового режиму до проведення виборів (президентських у Франції весною та парламентських у ФРН восени 2017 року).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українське борошно експортуватимуть в Штати
“Хтось з неурядових організацій в Україні, наприклад, заявив про проблеми у боротьбі з корупцією, і відразу ж, на переговорах у Брюсселі французький чи німецький представник про це говорить. Мовляв, є проблеми, хай Єврокомісія підготує нову доповідь про виконання Україною Плану дій щодо візової лібералізації. А це ще десь півроку може зайняти”, – зазначив співрозмовник.
На його переконання, влада та громадськість в Україні мають виступати спільним фронтом та вимагати від ЄС виконання своїх зобов’язань. “Складається унікальна ситуація: якщо раніше Україну звинувачували в тому, що щось не робимо, то зараз все навпаки – європейці обіцяли і не роблять”.
Окремо співрозмовник агентства висловив сподівання, що Угода про асоціацію між Україною та ЄС буде ратифікована на саміті Європейської Ради 15-16 грудня. Він назвав величезним успіхом української дипломатії те, що нідерландська сторона продовжила термін знаходження взаємоприйнятного рішення з питання ратифікації “асоціації”, “оскільки до 1 листопада загроза відкликання Нідерландами свого підпису під ратифікацією була реальною”.
“Зараз уряд Нідерландів у співпраці з українською стороною напрацьовує документ, де будуть внесені голландські зауваження. Потім цей документ виноситься для ухвалення на саміт Європейської Ради. Для нас ключове, що голландці врахували три наших так званих “ні”: ніяких подальших змін до тексту Угоди, ніяких нових переговорів і ніяких відкладань в імплементації”, – повідомило джерело.