Європейський ринок захищають від українських виробників.
Україна поступово використовує квоти на реалізацію продукції в Європейський Союз в рамках угоди про Зону вільної торгівлі (ЗВТ). Так, всього за кілька місяців виробники встигли вичерпати квоти на борошно, цукор, курятину, мед і цілий ряд іншої продукції. Отож, як за час існування ЗВТ змінилася ситуація з експортом до країн ЄС.
Чи заважають квоти "завоювати" європейський ринок
За інформацією Міністерства економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ), в 2014-м і 2015-му роках Україна на 100% вичерпала європейські квоти на продаж меду, борошна, оброблених томатів, пшениці, цукру, висівок. При цьому в минулому році залишилося близько 1% квоти на продаж цукру, 27% на продаж пшениці. Не використали квоти на реалізацію цукрових сиропів, обробленої продукції з молочних вершків, продаж грибів, продукції з обробленого молока, сигарет і сигар, яєць, крохмалю.
Як пояснила директор з наукової роботи Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Вероніка Мовчан, за допомогою квот європейський ринок захищається від напливу українських товарів. Європа ввела 36 квот для України, а Україна для ЄС - всього 3. "Є тарифні квоти - в рамках квоти нульова ставка мита. А поза квотою вона варіюється", - розповіла економіст.
Більшість європейських квот стосуються саме аграрного сектора, розповідає гендиректор "Українського клубу аграрного бізнесу" (УКАБ) Тарас Висоцький. "Ринки ЄС в рамках квот ще в 2014-му році в односторонньому порядку відкрилися для України. Аграрії за фактом користуються цими можливостями майже два роки. Звичайно, хотілося б, щоб квоти були більше, але в цілому в більшості напрямків квоти, особливо в рослинництві, заповнюються і відповідно аграрії мають можливість економити", - говорить експерт аграрного бізнесу.
Деякі товари (яловичина, молоко, вершки тощо) Україна не реалізує в ЄС. Після того, як квота вибрана, виробникам доводиться платити за ввезення продукції мито. Як розповіли в Союзі птахівників, виробникам курятини реалізувати свою продукцію в Європі поза квотою невигідно - мито занадто високе і товари стають неконкурентоспроможними. У той же час, наприклад, виробники меду в минулому році за квотою (з нульовим митом) продали 5 тисяч тонн меду, а з митом в 17,3% - 21,1 тис. тонн.
За даними Кабінету міністрів, станом на 1 лютого цього року українські птахівники повністю використали квоту на продаж своєї продукції в ЄС. Директор Асоціації Союз птахівників України Сергій Карпенко розповідає, квота на перший квартал 2016- го року на філе птиці і четвертини становить 4 тисячі тонн (за рік – 16 тис.). При цьому попит на українську курятину в першому кварталі складе приблизно 100 тисяч тонн. Після того, як квота вичерпується, за кожну тонну філе курки доводиться платити мито в 1024 євро. "З такою ціною конкурувати з європейськими виробниками нереально", – говорить Сергій Карпенко.
На даний момент українські виробники повністю вичерпали квоти на поставки цукру (20 тис. тонн), ячмінної крупи і муки (6,3 тис. тонн), оброблені томати (всього 10 тис. тонн). На 74,5% використана квота на пшеницю м'яку, пшеничне борошно і гранули (всього 950 тис. Тонн). Квота на овес використана на 55,9% (з 4 тис. Тонн).
За перші два місяці 2016 Україна експортувала в 8,5 раз більше цукру, ніж за аналогічний період 2015 року. Обсяги поставок зросли з 3 тис. тонн в 2015 до 25,9 тис. тонн вже в 2016 році. Одним з основних імпортерів українського цукру стала Румунія. Згідно з даними ДФС, сума експорту цукру в цю країну за перші місяці 2016 склала 10, млн дол.