Банки масово штрафують українців під час війни

• Українські банки продовжують штрафувати своїх клієнтів під час великої війни. Протягом 2024 року загальний обсяг стягнутих 61 працюючим банком штрафів та пені зменшився лише на 0,6% (на 1,8 млн грн) і становив на 1 січня 2025 року 279,3 млн грн.
  
  

  Такі дані містяться в офіційній звітності, яку публікує Нацбанк на своєму сайті в розділі "Оборотно-сальдовий баланс банків". Згідно з цими даними, торік 26 банків збільшили обсяг стягнутих штрафів та пені й ті самі 26 банків його зменшили у різних пропорціях. Ще 9 банків як не отримували штрафів у 2023 році, так і не почали їх отримувати у 2024-му, лишають нулі в цій графі.
  
  Йдеться про усі штрафи та пені загалом – без розділення на фізичних і юридичних осіб, такий облік балансів фінустанов.
  
  Про те, хто і як штрафує клієнтів, – читайте у матеріалі OBOZ.UA.
  
  Перелік найбільших банків-штрафувальників збігається із переліком банків з найбільшою кількістю вкладників-фізосіб. Чим більше в банку клієнтів – тим частіше можуть порушувати договори та застосовувати фінансові покарання. Виняток – лише у випадку з Укрексімбанком, у якого тільки 479 тис. вкладників-фізосіб (менше ніж мільйон), Кредобанк (660 тис. ос.) та Банк Кредит Дніпро (220 тис. ос.).
  
  Водночас, оскільки редакція завжди обстоювала права клієнтів, захищаючи їхні інтереси, зростання стягнутих банками штрафів позначили червоним кольором. А зеленим – показники на зменшення покарань більш лояльних банків, які йдуть на поступки й зменшують стягнення з людей і бізнесу.
  
  Серед банків, які за 2024 рік сильно скоротили обсяг стягнутих штрафів, можна виокремити:
  
  1. ПриватБанк – на 60,6 млн грн (на 41,2%), до 86,5 млн грн;
  
  2. Сенс Банк – на 6,3 млн грн (на 55,3%), до 5,1 млн грн;
  
  3. МТБ Банк – на 4,6 млн грн (на 82,6%), до 963 тис. грн;
  
  4. Банк інвестицій і заощаджень – на 1,8 млн грн (на 80,1%), до 446 тис. грн;
  
  5. Оксі Банк – на 986 тис. грн (на 73,7%), до 351 тис. грн.
  
  До дев'ятки банків, які не стягували штрафів у 2023-2024 роках, належать переважно корпоративні структури (які обслуговують бізнес), зазвичай із невеликою клієнтською базою: Полікомбанк, Сітібанк, банк "Траст-Капітал", УБРР (Український банк реконструкції та розвитку), Кредит Європа Банк, Міжнародний інвестиційний банк, Банк 3/4, Дойче Банк ДБУ, Банк Авангард.
  
  Якщо казати про найбільш суворі банки, які найсильніше наростили обсяги стягнутих штрафів, то можна виділити таку трійку:
  
  1. Укрексімбанк – на 27,7 млн грн (на 140,6%), до 47,4 млн грн;
  
  2. А – Банк – на 17,2 млн грн (на 105,5%), до 33,7 млн грн;
  
  3. Ощадбанк – на 16,4 млн грн (на 126%), до 29,6 млн грн.
  
  А до ТОП-10 увійшли й великі роздрібні структури, такі як Універсалбанк (monobank), ПУМБ, Райффайзен Банк.
  
  Як пояснили у банках, штрафи та пеню вони застосовують як до бізнесу, так і до фізосіб. Населення можуть карати, наприклад, у межах розрахунково-касового обслуговування, коли примусово закривають українцям рахунки та повертають людям власні кошти після того, як вони не пройшли фінансового моніторингу – до 30% суми рахунку. Це нововведення було започатковане під час великої війни, хоча й не усіма банками, а лише деякими.
  
  Та найчастіше фінансові санкції стосуються проблемних кредитів.
  
  "Наразі договорами нашого банку передбачено утримання штрафу за невиконання або несвоєчасне виконання умов кредитних договорів. Інших штрафів для фізичних осіб не знайшли", – пояснив заступник голови правління, відповідальний за роздрібний бізнес Ощадбанку Антон Тютюн.
  
  Юристи уточнили, що на час воєнного стану в Україні запроваджувався мораторій за штрафування позичальників, які порушують договори, але з нього були винятки.
  
  "По-перше, штрафні пільги стосуються виключно кредитів для населення – готівкових, карткових, автокредитів та іпотеки. Для іпотеки ще є мораторій на звернення стягнення на іпотеку, але якщо в угоду вносились зміни, то це є підставою стягування нерухомості, що була в заставі. По-друге, мораторій на штрафи розповсюджується лише на осіб, які станом на 24 лютого 2022 року не мали іншої кредитної заборгованості тощо. Тобто вимог багато, й не всі громадяни їм відповідають", – пояснив старший партнер адвокатської компанії "Кравець та партнери" Ростислав Кравець.
  
  І додав, що одночасно влада ще змінює правила.
  
  "На початку повномасштабної війни в Україні запровадили мораторій на штрафи щодо споживчих кредитів населення, а в грудні 2023-го набув чинності новий закон №3498-IX з різними винятками, який створив банкам лазівки для обходу цього мораторію, коли вони укладають нові кредитні угоди. В умовах бездіяльності Нацбанку та інших органів влади банки почали перепідписання кредитних договорів, нічого не пояснюючи людям. Це тепер дає фінансистам можливість для застосування різноманітних фінансових покарань для фізосіб, яким не вдається своєчасно платити за кредитами", – зазначив Кравець.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Чому жіночі боді – це комфортний вибір для будь-якої нагоди?
    
  • Рецепт ідеального домашнього тіста на піцу
    
  • Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
    
  • В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
    
  • 17 лютого очікуються найбільші морози