Для аграріїв хочуть знизити ПДВ

• Близько 30-40% ринку зерна в Україні працює в "тіні". Реалізація продукції за "кеш" дозволяє обходити сплату ПДВ, і багато перекупників зерна користуються цим. Усілякі схеми і так звані "скрутки" обходяться держбюджету в десятки мільярдів гривень. Щоб мотивувати платити податки, Верховній Раді пропонують знизити ставку ПДВ. Якщо законопроєкт ухвалять, "тінь" перестане бути вигідною.
  
  

  Головне із законопроєкту №3656
  
  15 червня група депутатів зареєструвала у Верховній Раді законопроєкт 3656 — про внесення змін до Податкового кодексу щодо ставки ПДВ для деяких видів продукції. Серед співавторів – голова профільного комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський.
  
  Документ пропонує знизити ставку з 20% до 14% на деякі товарні позиції. Зокрема, велику рогату худобу і живих свиней, незбиране молоко, пшеницю, жито, ячмінь, овес, кукурудзу, соєві боби, цукровий буряк, насіння льону, свиріпи, ріпаку, соняшника, насіння і плоди інших олійних культур.
  
  Втрат для бюджету це не спричинить. По-перше, низька ефективність від схем навколо ПДВ мотивує працювати "по-білому". По-друге, пропорційно зі ставкою знизиться й сума відшкодування експортерам. По-третє, фактичний платник ПДВ — кінцевий споживач, тобто відвідувачі магазинів і супермаркетів. Вищезазначені позиції не продають споживачеві безпосередньо, а відправляють на переробку.
  
  Схеми, "скрутки" і фейкове зерно
  
  Ухилитися від сплати ПДВ просто. Наприклад, умовний перекупник здав на переробку зерна на 60 грн, з яких 10 грн — ПДВ. Переробник перемолов на муку і продав за умовних 120 грн, з яких ПДВ складає 20 грн. Цю різницю між двома ПДВ — 10 грн — необхідно перерахувати до бюджету. Якщо ж продати зерно за "кеш", то нічого перераховувати не доведеться. Досить "знизити" цінник від проданої продукції зі 120 грн до 60 грн, і податковий кредит зійдеться з податковим зобов'язанням.
  
  Справжня перлина податкових ухильників — так звані "скрутки". Простою мовою на прикладі бананів недавно пояснив економіст Ігор Уманський. Коли легально завезені до України банани продають на ринку за "кеш", після отримання прибутку і ПДВ "банани", тобто папери на банани, перепродаються іншим фірмам, поки одною печаткою неіснуючі банани не перетворяться на неіснуючу пшеницю. Так кінцева в ланцюжку фірма отримує ПДВ на це зерно.
  
  При цьому найбільші "скрутки" відбуваються саме на ринку зерна — лідируючій позиції українського аграрного експорту. За оцінкою Уманського, через такі схеми держбюджет втрачає близько 60 млрд грн на рік.
  
  Чому зі схемами доведеться покінчити?
  
  Повертаючись до прикладу із зерном і мукою. Якщо законопроєкт №3656 буде прийнятий і ставка знизиться з 20% до 14%, то різниця між ПДВ, який виплатили аграрієві, та ПДВ, який він виплатив комусь, складе всього 4%. Це і є сума відрахувань до бюджету. Приклад умовний, але показовий. Аграрій буде зацікавлений продати все зерно "по-білому", інакше він просто не відшкодує собі той ПДВ, який заплатив постачальникам.
  
  Український клуб аграрного бізнесу на основі даних USDA і операторів ринку розрахував доходи і рух ПДВ в ланцюжку виробництво-переробка-торгівля. З ухваленням закону надходження, витрати, кредитні зобов'язання з ПДВ здебільшого залишаться без змін. Тобто для чесних аграріїв нічого не зміниться, а ось перекупникам доведеться платити податки. Прибутковість вирощування соняшника, ріпаку чи кукурудзи, а також сальдо доходів бюджету також залишаться колишніми. Водночас переробні підприємства зможуть економити до 6% на закупівлю продукції за рахунок менших податкових зобов'язань виробника.
  
  У чому профіт?
  
  Зниження податкового навантаження завжди призводить до здешевлення готової продукції. Що нижчою є ставка ПДВ, то доступніші продукти на полицях магазинів. За ту саму суму грошей можна буде купити більше товарів. Слідом за зростанням купівельної спроможності зростуть ємність ринку і бюджетні надходження.
  
  Схожий сценарій зараз реалізується в Латвії. З початку 2018 року ПДВ на фрукти й овочі зменшили з 21% до 5%. Такий режим діє до кінця 2020 року. Вже за перші шість місяців кількість платників податків збільшилася на 4%, оборот грошей в овочівництві та плодівництві — на 9%. За словами економіста інвестиційного департаменту Продовольчої сільськогосподарської організації ООН (FAO) Андрія Ярмака, зниження ставки ПДВ робить вихід з "тіні" вигідним: "Легалізація розрахунків і доходів істотно спростить ведення бізнесу і знизить його ризики. Крім того, спроститься доступ до фінансування".
  
  На думку авторів законопроєкту 3656, його ухвалення сприятиме залученню інвестицій, оновленню основних фондів агропідприємств, підвищенню конкурентоспроможності українського АПК.
  
  На сьогодні документ передали на розгляд до комітетів ВРУ, включно з комітетами з антикорупційної діяльності та з питань інтеграції України з Євросоюзом. У разі успішного проходження передадуть на розгляд Верховної Ради до кінця літа.

  
  
  ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
  

  • Лікувальні властивості насіння кропу: природна аптека у кожній кухні
    
  • Україна має рекорд. Найбільше сонце з пампушок
    
  • Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
    
  • В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
    
  • 17 лютого очікуються найбільші морози